сенсаційне відкриття чи наукова помилка

Дослідження глибоководних металевих конкрецій виявило можливість виробництва кисню без сонячного світла, що викликало інтенсивні наукові дебати щодо достовірності цього відкриття та його впливу на розуміння походження життя на Землі.

Опубліковане в журналі Nature Geoscience дослідження стверджує, що поліметалічні конкреції можуть генерувати кисень у повній темряві. Вчені заявили про здатність цих грудкуватих утворень виробляти електричний струм. Їхня теорія ставить під сумнів фундаментальні уявлення про еволюцію життя на нашій планеті.

Ці глибоководні знахідки кидають виклик усталеним теоріям походження кисню на Землі. Традиційно вважалося, що кисень з’явився завдяки фотосинтезу приблизно 2,7 мільярда років тому. Цей процес неможливий без сонячного світла.

Дослідники припустили, що конкреції розміром з картоплину здатні розщеплювати морську воду на водень і кисень. Це явище відоме як електроліз. У прес-релізі Шотландської асоціації морських наук зазначалось:

Екологічний контекст та комерційні інтереси

Відкриття “темного кисню” відбулося в зоні Кларіон-Кліппертон Тихого океану. Ця територія розташована між Мексикою і Гаваями на глибині чотирьох кілометрів під поверхнею. Регіон привертає увагу видобувних компаній через багаті поклади цінних металів.

Поліметалічні конкреції містять марганець, нікель і кобальт. Ці метали є ключовими для виробництва акумуляторів електромобілів. Вони також використовуються в інших низьковуглецевих технологіях сучасності.

Екологічні організації сприйняли відкриття як доказ необхідності захисту глибоководних екосистем. Представники Грінпіс заявили: “Це неймовірне відкриття підкреслює нагальність заклику припинити глибоководний видобуток корисних копалин”. Вони наголосили на недостатньому розумінні життя на цих екстремальних глибинах.

Цікаво, що дослідження частково фінансувалося канадською компанією The Metals Company. Ця корпорація займається глибоководним видобутком корисних копалин. Вона прагнула оцінити екологічний вплив своєї діяльності.

Наукові сумніви та критика

Висновки морського еколога Ендрю Свитмана та його команди викликали шквал критики. The Metals Company різко розкритикувала методологію дослідження. Майкл Кларк, менеджер з охорони довкілля компанії, вважає результати наслідком “поганої наукової техніки”.

“Результати дослідження більш логічно пояснити неякісною наукою, ніж явищем, яке ніколи раніше не спостерігалося”, – зазначив Кларк в інтерв’ю AFP. З моменту публікації вже з’явилося п’ять академічних робіт, що спростовують висновки Свитмана.

Маттіас Хеккель, біогеохімік з Центру досліджень океану GEOMAR, висловив сумніви щодо доказової бази. “Він не представив чітких доказів своїх спостережень і гіпотез”, – сказав науковець. Він вважає, що науковій спільноті необхідно провести додаткові експерименти.

Олів’є Русель, дослідник геохімії з французького інституту Іфремер, також скептично поставився до відкриття. “Немає абсолютно ніякого консенсусу щодо цих результатів”, – заявив він. Русель припустив, що виявлений кисень міг бути просто “бульбашками повітря, що потрапили в пастку” вимірювальних приладів.

Теоретичні суперечності та майбутні перспективи

Найбільш сумнівним аспектом дослідження є здатність конкрецій генерувати електричний струм тривалий час. Цим утворенням десятки мільйонів років. Русель порівнює їх із батареями, які зазвичай “швидко розряджаються”.

“Як можна підтримувати здатність генерувати електричний струм у конкреції, яка сама формується надзвичайно повільно?” – ставить логічне запитання вчений. Ці суперечності підкреслюють необхідність подальших досліджень явища.

Сам Свитман готує офіційну відповідь на критику. Такі наукові дискусії є рушійною силою прогресу. “Такі суперечки дуже часто зустрічаються в наукових статтях, і це просуває предмет дослідження вперед”, – зазначив він у коментарі для AFP.

Незалежно від істинності відкриття “темного кисню”, ця наукова дискусія привертає увагу до малодосліджених глибоководних екосистем. Вона також підкреслює взаємозв’язок між науковими відкриттями, екологічними питаннями та комерційними інтересами у вивченні найглибших частин світового океану.