Метелики можуть зникнути через клімат уже в цьому столітті

Нове дослідження під керівництвом Єльського університету виявило, що глобальне потепління може перетворити гірські середовища існування метеликів із притулків на екологічні пастки, загрожуючи зникненням тисяч видів цих комах до кінця століття.

Дослідження, опубліковане в журналі Nature Ecology and Evolution, представляє першу глобальну оцінку географічного розподілу, різноманіття та вразливості метеликів перед кліматичними змінами. Результати показують, що дві третини всіх видів метеликів зосереджені в гірських системах, які особливо вразливі до зміни клімату. Згідно з прогнозами науковців, до 2070 року може зникнути 64% температурної ніші метеликів у тропічних регіонах.

Дослідницька команда на чолі з екологом Волтером Джетцем з Єльського університету та ентомологом Штефаном Пінкертом з Марбурзького університету проаналізувала філогенетичні та географічні дані щодо понад 12 000 видів метеликів по всьому світу. Така масштабна оцінка стала можливою завдяки багаторічній мобілізації різноманітних глобальних даних та розробці інтегративних підходів для їх аналізу.

Гірські екосистеми виявилися ключовими центрами різноманіття метеликів, містячи в 3,5 рази більше “гарячих точок” порівняно з низинами. Цей факт суттєво відрізняє просторовий розподіл метеликів від краще вивчених груп хребетних, як-от птахи, ссавці та амфібії.

Унікальна вразливість гірських екосистем

Висока концентрація видів метеликів у гірських системах пов’язана з особливостями еволюції цих комах. Пристосувавшись до специфічних умов гірських середовищ та еволюціонувавши разом із рослинами-господарями, метелики утворили неймовірно різноманітні екологічні спільноти.

Однак саме ця спеціалізація робить їх надзвичайно вразливими. Із підвищенням глобальних температур географічно обмежені температурні умови гір постійно зменшуються. Метелики, адаптовані до конкретних висотних поясів, часто не мають можливості мігрувати вище або в інші сприятливі регіони.

Професор Волтер Джетц, директор Єльського центру біорізноманіття та глобальних змін, підкреслює драматичність ситуації: “Різноманітність, витонченість і чиста краса метеликів захоплюють людей по всьому світу. Еволюціонувавши разом з рослинами-господарями, метелики є невід’ємною частиною екологічно функціонуючої мережі життя. На жаль, наша перша глобальна оцінка різноманіття метеликів і загроз показує, що захоплююча диверсифікація метеликів у високогірне середовище може призвести до їхньої загибелі”.

Штефан Пінкерт, колишній постдокторський науковий співробітник Єльського центру, додає: “Як ентомолог, я прагну інформувати громадськість про розподіл різноманіття комах і цілеспрямовані способи його захисту. Наші результати є проникливими з екологічної точки зору, але, на жаль, також дуже тривожними”.

Прогалини в даних та пріоритети збереження

Дослідження висвітлює критичну проблему: відсутність всеосяжних глобальних даних про комах. На відміну від хребетних тварин, комахи традиційно залишаються поза увагою програм збереження біорізноманіття, незважаючи на їхню ключову роль в екосистемах.

Сучасні пріоритети у збереженні біорізноманіття переважно спрямовані на тварин і рослин, а не на комах. До цього часу не існувало глобальної оцінки географічного збігу різноманітності, рідкісності та загроз зміни клімату для систематичних груп комах.

Нова оцінка показує, що закономірності різноманіття метеликів суттєво відрізняються від закономірностей набагато краще вивчених груп. Це ставить під сумнів актуальність існуючих природоохоронних пріоритетів та підкреслює необхідність включення комах до планів зі збереження біорізноманіття.

Професор Джетц висловлює сподівання, що нове дослідження та майбутні проєкти, такі як “Карта життя” (глобальна база даних, яка відстежує поширення відомих видів по всьому світу), допоможуть природоохоронним менеджерам краще враховувати потреби комах у своїх планах збереження біорізноманіття.

“Скорочення викидів вуглецю в поєднанні з проактивним виявленням і збереженням ключових середовищ існування метеликів та міграційних коридорів стане запорукою того, що значна частина різноманіття метеликів виживе на благо майбутніх поколінь”, – підсумовує Джетц.