Рис ціною джунглів: Індонезія знищує масштабно ліси

Урядова програма продовольчої безпеки Індонезії в регіоні Папуа може стати найбільшим у світі проектом знеліснення, що загрожує біорізноманіттю та кліматичним зобов’язанням країни.

Масштаби продовольчого мегапроекту

Прагнучи досягти продовольчої автономії, Індонезія планує засадити кілька мільйонів гектарів рисом та цукровою тростиною в провінції Мерауке. Один мільйон гектарів – це територія розміром з Ліван. Точні масштаби проекту залишаються невизначеними через суперечливі урядові заяви.

За даними організації Yayasan Pusaka Bentala Rakyat, до кінця минулого року очищено понад 11 000 гектарів лісу – площа, більша за Париж. “Зазвичай вирубка лісів є результатом того, що уряд не виконує свою роботу. Але в цьому випадку це держава говорить, що ми хочемо очистити деякі з наших останніх лісів”, – зазначає Гленн Хуровіц з Mighty Earth.

Екологічні наслідки та критика експертів

Аналіз The TreeMap та Mighty Earth виявив знищення первинних і вторинних лісів, торфовищ, мангрових заростей і саван. Уряд стверджує, що землі деградовані або потребують “оптимізації”, називаючи їх болотами. Френкі Самперанте спростовує: “У Південному Папуа ландшафт і екосистема – це рівнинний ліс. Часто існують хибні уявлення або навіть применшення цих екосистем”.

Проект загрожує підірвати екологічний прогрес Індонезії. Аналітичний центр CELIOS попереджає, що масштабна вирубка лісу може зірвати план досягнення нульових викидів до 2050 року. Девід Гаво з The TreeMap застерігає: “Ґрунти в Мерауке, ймовірно, занадто кислі, а клімат занадто екстремальний для вирощування рису”.

Військова участь та правозахисні проблеми

Індонезійські військові активно залучені до реалізації проекту. Місцевий фермер Йоханіс Янді Гебзе повідомив, що солдати надали йому “інструменти, сільськогосподарське обладнання та техніку”. Однак правозахисники б’ють на сполох щодо примусу.

“Громада відчуває себе заляканою. Не всі члени громади згодні з цим проектом, і вони не можуть прямо відмовитися”, – каже Деванто Талубун з місцевої правозахисної групи. Френкі Самперанте додає: “Майже щодня відбувається порушення прав людини”. Міністерство оборони запевняє, що військові забезпечують “стабільність і безпеку” у регіоні.

Урядові пріоритети та альтернативи

Президент Прабово Субіанто зробив проект пріоритетним, відвідавши його після інавгурації. У січні він заявив про мету припинити імпорт рису до кінця 2025 року та досягти енергетичної незалежності. Критики не заперечують потребу у продовольчій безпеці, але пропонують альтернативи.

“Це слід робити в місцях, які здатні поглинути його. Не руйнуючи чудову, красиву природну спадщину Індонезії та землі громад”, – закликає Хуровіц. Експерти рекомендують використовувати покинуті сільськогосподарські угіддя в інших регіонах.

Проект у Папуа може стати тестом на баланс між національною продовольчою безпекою та екологічною відповідальністю Індонезії. Він висвітлює глобальну дилему розвитку проти збереження природи.