Глобальне потепління стає новим ворогом для армій світу

Глобальне потепління стає критичним фактором національної безпеки, змушуючи військові сили адаптуватися до нових загроз та оперативних викликів.

Кліматичні зміни як стратегічний виклик

Експерти з питань безпеки попереджають про неприпустимість ігнорування кліматичних загроз військовими структурами. “Ви не можете уникнути цього. Клімату байдуже, хто є президентом або які ваші політичні цілі на даний момент”, – наголошує Ерін Сікорська, директор Центру клімату і безпеки у Вашингтоні. Оборонні відомства наголошують на необхідності адаптації до нових викликів, пов’язаних з потеплінням планети.

У США адміністрація Трампа викреслила тему потепління з урядових сайтів. В останній оцінці розвідувальних загроз відсутні згадки про кліматичні зміни. Сікорська стверджує, що це створює “сліпу зону” в стратегічному плануванні, особливо щодо Китаю та Арктики.

Європейська безпекова дилема

В Європі вторгнення Росії в Україну прискорило розвиток відновлюваної енергетики. Проте країни скорочують міжнародну допомогу для розвитку, переорієнтовуючи витрати на оборону. Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок визнала “надзвичайно складну” ситуацію, але підкреслила, що кліматичні дії залишаються “найважливішою політикою безпеки”.

Німеччина планує витратити 450 мільярдів євро на військові потреби та інфраструктуру. Водночас 100 мільярдів євро буде спрямовано на кліматичні заходи. У лютневому звіті для міністерств закордонних справ та оборони зазначено: “Кожен, хто думає про безпеку, повинен думати і про клімат”.

“Озброєння” природних катастроф

Військові все частіше залучаються до ліквідації наслідків повеней, штормів та лісових пожеж. Центр клімату і безпеки відстежив понад 500 таких надзвичайних ситуацій з 2022 року. Сікорська повідомляє про спроби “озброїти” кліматичні катастрофи.

Під час повені в Польщі 2023 року уряд зіткнувся з 300-відсотковим зростанням російської дезінформації. Аналогічна тактика застосовувалася Китаєм після повеней у Валенсії, де були розгорнуті тисячі солдатів.

Енергетична залежність як вразливість

Військові структури є значними виробниками парникових газів. За оцінками ЄС 2024 року, “вуглецевий слід” світових армій може становити 5,5% глобальних викидів. Сам Пентагон виробляє більше викидів, ніж Португалія чи Данія.

Дункан Депледж з Університету Лафборо зазначає, що занепокоєння енергетичною залежністю сягає нафтової кризи 1970-х. Споживання пального армією США зросло з 3,8 літра на солдата щодня під час Другої світової війни до 60,5 літрів у 2006 році в Іраку та Афганістані.

Адаптація до нової реальності

Екстремальні температури загрожують здоров’ю солдатів та зменшують вантажопідйомність літаків. Надмірна залежність від викопного палива створює “значну вразливість” у бою – автоколони з паливом стали причиною майже половини смертей американців в Іраку.

“В якому б напрямку ви не пішли, у військових більше немає вибору щодо того, що вони будуть діяти в світі, який дуже відрізняється від того, в якому вони діють сьогодні”, – підсумовує Депледж. Відновлювана енергетика може зменшити ризики, але технологія “ще не повністю придатна для ведення бойових дій”, визнають експерти ЄС.