Данія готує історичну заборону на діпфейки

Уряд Данії оприлюднив законопроект, який може зробити країну першою в світі, що повністю заборонить публікацію глибоких фейків із зображенням реальних людей без їхньої згоди, встановлюючи новий стандарт захисту цифрової ідентичності особи.

Проблема діпфейків у сучасному цифровому просторі

Діпфейки – це створені за допомогою штучного інтелекту підробки, які імітують людські обличчя та голоси з надзвичайною точністю. Протягом останніх років ця технологія стала значною проблемою для суспільства. Від фальшивих зображень знаменитостей до імітації голосів керівників компаній, що призвели до шахрайств на значні суми – діпфейки перетворилися на серйозну загрозу.

Найбільш резонансним випадком стало масове поширення сфабрикованих зображень американської співачки Тейлор Свіфт, які переглянули мільйони користувачів соціальних мереж. Такі інциденти демонструють масштаб проблеми та необхідність законодавчого регулювання.

В самій Данії проблема вже проявилася на високому рівні. Міністр закордонних справ Ларс Лекке Расмуссен став жертвою фальшивого відеодзвінка, коли російські пранкери використали технологію для імітації зовнішності голови Африканського Союзу.

Суть запропонованого законодавства

Законопроект, представлений урядом Данії, передбачає повну заборону на публікацію діпфейків із зображенням реальних осіб без їхньої згоди. Це перший у світі законодавчий акт такого рівня, спрямований конкретно на захист цифрової подоби людини.

“Законодавство тут насамперед спрямоване на захист демократії та унеможливлення розповсюдження фейкових відео, де люди говорять те, що вони ніколи б не подумали сказати в реальності”, – пояснив міністр культури Данії Якоб Енгель-Шмідт на прес-конференції 24 квітня.

Відповідно до законопроекту, технологічні платформи, включно з соціальними мережами, будуть юридично зобов’язані видаляти позначений “діпфейк” контент на вимогу зображеної особи. “Якщо людина дізнається, що хтось зробив фейкове відео про неї без її дозволу, закон гарантує, що технологічні гіганти будуть зобов’язані видалити його”, – додав міністр.

Важливо, що закон передбачає винятки для сатири та пародії, які залишаться легальними за умови, що такий контент буде чітко позначений як штучний. У випадках, коли виникатимуть суперечки щодо кваліфікації контенту, рішення прийматиме суд.

Передумови для законодавчої ініціативи

Ця законодавча ініціатива стала логічним продовженням політики Данії щодо регулювання використання штучного інтелекту в медіапросторі. У червні минулого року більшість парламенту підписала угоду про обмеження використання “глибоких фейків” у політичних комунікаціях.

Згідно з цією угодою, політичні партії погодилися використовувати контент, маніпульований штучним інтелектом, лише тоді, коли він чітко маркований – і тільки за згодою тих, хто на ньому зображений. Новий законопроект значно розширює ці обмеження, поширюючи їх на всі сфери публічного простору.

Законопроект ґрунтується на тому, що наявне законодавство Данії не містить формулювань, які б регулювали відтворення людської подоби за допомогою штучного інтелекту. Запропоновані зміни мають на меті оновити правову базу, надавши громадянам права на власне тіло, голос, риси обличчя та зображення в цифровому просторі.

Міжнародний контекст регулювання діпфейків

Підхід Данії виділяється на тлі зусиль інших країн щодо регулювання діпфейків. Сполучені Штати зосередилися насамперед на боротьбі з порнографічними діпфейками. У квітні 2025 року Конгрес ухвалив закон Take It Down Act, який вимагає від платформ видаляти інтимний контент, згенерований штучним інтелектом, протягом 48 годин.

Південна Корея застосувала жорсткіший підхід, криміналізувавши створення, володіння або розповсюдження відверто сексуальних діпфейків, встановивши покарання до семи років позбавлення волі. Китай у 2023 році запровадив правила, які вимагають, щоб усі синтетичні медіа були чітко марковані та відстежувані до їхніх творців.

Закон Європейського Союзу про штучний інтелект, ухвалений минулого року, займає ширшу, але менш жорстку позицію. Він вимагає маркування “глибоких фейків”, проте не забороняє їхню публікацію. Пропозиція Данії є вужчою за обсягом, але сильнішою у правозастосуванні, зосереджуючись на захисті прав громадян, а не лише на прозорості.

Виклики імплементації

Хоча законодавча ініціатива Данії є прогресивною, її практична реалізація стикається з серйозними викликами. Головною проблемою залишається технічна складність виявлення діпфейків.

Як пояснює Мортен Мьоруп, дослідник штучного інтелекту в Технічному університеті Данії, сучасні технології створення діпфейків використовують генеративні змагальні мережі (GAN), принцип роботи яких подібний до гонки озброєнь: “Принцип навчання GAN заснований на гонці озброєнь між двома моделями ШІ… до тих пір, поки модель виявлення не перестане відрізняти реальність від фейку”.

Ця динаміка “кішки-мишки” надзвичайно ускладнює надійне виявлення маніпулятивного контенту. Навіть коли діпфейк виявлено, він може вже поширитися мережею і вплинути на громадську думку.

Експерти наголошують, що ухвалення закону – це лише частина рішення. Не менш важливим є формування критичного сприйняття медіаконтенту серед населення. “Нам потрібно практикувати критику джерел і розуміти, що ми живемо у світі дезінформації”, – підкреслює Мьоруп.

Майбутнє цифрової ідентичності

Якщо законопроект буде ухвалено, Данія може стати піонером у новому типі системи цифрових прав, яка розглядає цифрову подобу людини як продовження її ідентичності. Це може встановити важливий прецедент для інших країн та міжнародних організацій.

Міністр культури Данії відкинув занепокоєння щодо можливого обмеження свободи слова, наголосивши, що пропозиція спрямована на захист публічного дискурсу: “Крадіжка особистих даних завжди була незаконною”.

Ініціатива Данії відображає ширшу тенденцію до перегляду прав особистості в цифрову епоху. У світі, де технології можуть відтворювати нашу подобу з дедалі більшою точністю, питання контролю над власним цифровим образом стає фундаментальним правом людини.

Це означає, що даний законопроект може стати не просто правовим актом, а й важливим кроком у формуванні нової концепції цифрових прав особистості для ери штучного інтелекту.