Проєкт «Гефест-II» можливо виявив сім високорозвинених цивілізацій

Проєкт «Гефест-II» описує пошук можливих кандидатів на часткові сфери Дайсона серед п’яти мільйонів зірок за даними Gaia DR3, 2MASS та WISE.

Сфера Дайсона — це «гіпотетична мегаструктура, яка оточує зірку, збираючи її енергію» (Дайсон, 1960). «Високорозвинені цивілізації можуть створити такі структури для використання всього світлового потоку зірки» (Дайсон, 1960). Основна ознака — надлишок теплового випромінювання в середньому інфрачервоному діапазоні (MIR). У статті вказано, що традиційні пошуки інопланетного розуму фокусуються на комунікації, тоді як інфрачервоні підписи мегаструктур не потребують бажання контакту (Райт та ін., 2016).

Для пошуку часткових сфер Дайсона було створено спеціальний алгоритм. Він об’єднує оптичні дані Gaia (паралакси, спектри), ближній інфрачервоний (NIR) з 2MASS та MIR з WISE. Використовується модель, що враховує два параметри: коефіцієнт покриття ? (частка світла, перехопленого структурою) і ефективну температуру DS. «Формально ? може бути лише додатнім числом ?1», що означає повне або часткове покриття зірки.

Обробка даних включає машинне навчання. Було застосовано конволюційну нейронну мережу (CNN), щоб розрізняти справжні джерела MIR і забруднення туманностями. CNN тренували на 960 зображеннях WISE, розділених на «туманні» та «нетуманні», досягнувши точності до 93%. Для оцінки надійності даних також використовували RUWE (Renormalized Unit Weight Error) з Gaia як індикатор якості астрометрії: «джерела з RUWE >1,4 виключали» (Stassun & Torres, 2021).

Ключовим критерієм відбору була наявність інфрачервоного надлишку з надійним співвідношенням сигнал/шум (SNR>3,5) у смугах W3 та W4. Також відсівали зірки з ознаками молодого віку (H?-емісія, висока фотометрична мінливість), адже молоді об’єкти мають природні джерела інфрачервоного випромінювання.

З п’яти мільйонів об’єктів залишилось сім кандидатів, усі — карлики M-класу, що демонструють надлишок MIR. Для них не знайшли переконливих природних пояснень. «Ці об’єкти демонструють потужний інфрачервоний надлишок без явних ознак забруднення чи молодості» (Suazo et al., 2024). Хоча можливі альтернативи — уламкові диски, їхня частота серед карликів M надзвичайно мала (Kennedy & Wyatt, 2013).

Автори наголошують на обережності у висновках: «Занадто рано припускати, що MIR походить від сфер Дайсона», враховуючи можливе забруднення WISE та низький SNR даних. Пропонується подальша спектроскопія для уточнення природи кандидатів, зокрема перевірка H? як діагностики молодого віку та MIR-спектроскопія для перевірки моделі чорного тіла.