Як розповів голова Нацбанку Андрій Пишний, віртуальні активи не можуть бути платіжним засобом в Україні, це «червоні лінії», які не можна перетинати
Фото: freepik.com
Про це він заявив у інтерв’ю РБК-Україна.
«Тут все водночас і складно, і просто. Формуючи законодавче поле для реалізації віртуальних активів, з огляду на європейську інтеграцію ми повинні рухатися в чіткому фарватері, який визначений європейською директивою MICA та відповідними Регламентами Європейського Союзу. Водночас ця директива набула чинності лише в січні 2025 року і вона дає доволі широке поле для дискреції і національного регулювання», — пояснює голова Нацбанку.
За його словами, треба виходити з декількох параметрів. Перше – спроможність регуляторів. Дуже важливо, щоб у момент, коли буде врегульовано статус віртуальних активів, регулятори були спроможні реалізувати ті повноваження, які їм будуть надані. Для цього важливо буде створити достатній простір і, можливо, певний перехідний період.
При цьому питання оподаткування віртуальних активів Пишний коментувати наразі відмовився, так як це за межами мандату НБУ.
«Нам важливо, щоб були чітко дотримані наші «червоні лінії». Віртуальні активи не можуть бути платіжним засобом, не можуть підважувати жодним чином ефективність наших монетарних інструментів. Жодного трансферу монетарних повноважень та підважування спроможностей Національного банку з огляду на легалізацію віртуальних активів не повинно відбуватися», — пояснив очільник Нацбанку.
Читайте також: Хто з фінкомпаній отримав штраф від НБУ за останні 2,5 роки та як змінився ринок — аналітика
Андрій Пишний наголосив, що другим важливим аспектом є те, щоб віртуальні активи не стали інструментом для обходу регуляторних обмежень, що запровадженні у період воєнного стану з метою збалансування грошово-кредитного ринку та забезпечення достатнього рівня золотовалютних резервів.
«Важливо надати регуляторам достатній високий рівень повноважень для відповідного реагування та застосування заходів впливу за порушення прав споживачів на ринку віртуальних активів. Мати достатній рівень компетенції для регулювання та необхідні технічні рішення для нагляду за учасниками ринку з віртуальними активами», — каже голова НБУ.
Він підкреслив, що легалізація віртуальних активів не повинна також підважити ефективність Нацбанку в питанні забезпечення фінансового моніторингу, у законодавство в цій сфері мають бути імплементовані норми міжнародних стандарти FATF та відповідних європейських регуляцій. Вона не повинна підживлювати тіньовий сектор.
«Навпаки, це було б ідеальним, на мою думку, рішенням, якщо легалізація віртуальних активів дозволить детінізувати ринок, що також позитивно вплине на оцінку нашого фінансового сектору зі сторони західних партнерів. А це означає, що, можливо, нам потрібно провести більш широку дискусію – що саме буде спонукати вивести з тіні ті віртуальні активи, які вже сьогодні є і якими володіють», — пояснює Пишний.
Повинен бути достатній рівень довіри до тієї політики і регуляторних рішень, які будуть ухвалювати парламенти, які потім реалізовуватимуть регулятори всіх сфер.
Читайте популярне: В Україні зʼявиться державна інфраструктура для ШІ
На питання журналіста РБК-Україна стосовно декларування народними депутатами своїх активів у вигляді криптовалют, зокрема, Біткоїнів, голова Нацбанку відповів:
«А скільки, окрім депутатів, насправді не декларують? Цей ресурс треба повернути в економічний обіг, але легалізація не повинна підважити спроможність Національного банку бути ефективним у реалізації мандату з цінової стабільності. Через це, ми кажемо, що «червоною лінією» для нас буде наступне – тільки гривня є законним платіжним засобом на території України».
Щодо реалізації проєкту електронної гривні Пишний відповів:
«Це зовсім різні речі. Це цифрова форма безготівкової гривні (англ. – СBDC), емітентом якої є Національний банк. Ми вже маємо розуміння потенційної моделі архітектури е-гривні. Зараз здійснюємо підготовку до пілотного проєкту, завершуємо пошук технологічного партнера».
НБУ планує, щоб цей пілот дав максимум інформації для ухвалення рішення щодо широкомасштабного випуску.
«Паралельно ми дуже уважно дивимося на те, як розвивається процес щодо CBDC в інших центральних банках, особливу увагу приділяємо розвитку проєкту «Цифровий євро», враховуючи євроінтеграційний курс України. Наша команда взаємодіє з Європейським центральним банком, з Bundesbank, Банком Бельгії, Банком Франції та Банком Сингапуру», — зазначив Андрій Пишний.
При цьому він додав, що говорити про те, що рішення щодо випуску е-гривні ось-ось відбудеться, зарано. Спочатку буде пілот, і Нацбанк до цього пілоту наразі готується.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
НБУ пом’якшив валютні обмеження для бізнесу
НБУ оновив вимоги до кредитних посередників
НБУ представив нову памʼятну монету
Write a story about a young girl who discovers she has magical powers on her thirteenth birthday.
#Чи #можна #буде #розрахуватися #криптовалютою #Україні #відповідь #НБУ
Source link
