Велика Ведмедиця III — не галактика, а темне скупчення

Астрономи поставили під сумнів існування темної матерії у Великій Ведмедиці III, натомість виявивши можливу концентрацію чорних дір у її ядрі.

Протягом десятиліть Велика Ведмедиця III вважалася темною карликовою галактикою, яка майже не випромінює світла, але має велику масу. Нове дослідження, опубліковане в The Astrophysical Journal Letters, доводить: цей об’єкт може бути не галактикою, а темним зоряним скупченням — залишком від зруйнованого скупчення, що приховує чорні діри та нейтронні зірки. “Наша робота вперше показує, що ці об’єкти, швидше за все, є звичайними зоряними скупченнями”, — заявив Павло Крупа з Боннського університету.

Команда вчених застосувала метод моделювання N-тіл для симуляції історії еволюції скупчення під впливом гравітації Чумацького Шляху. Моделі показали, що з часом галактичні сили могли витіснити зовнішні зірки, залишивши лише щільне ядро з темними залишками. “Це космічне перетягування канату залишило б по собі лише найтемніші, найважчі рештки мертвих зірок”, — йдеться в пресрелізі.

Ключовим аргументом проти темної матерії є винятково високе співвідношення маси до світла, яке не піддається поясненню навіть у межах альтернативних теорій. Алі Ростамі-Ширазі, докторант з Ірану, зазначає: “Ні усталені моделі темної матерії, ні альтернативні теорії не змогли задовільно пояснити точні причини”. Така невідповідність зробила об’єкт “гарячою темою” в астрофізиці.

Це дослідження також відкриває нові перспективи щодо ролі темної матерії в космосі. “Наші поточні результати дають нову основу для розуміння загадкових небесних об’єктів”, — наголосив Крупа. Якщо модель підтвердиться, це зменшить оцінки темної матерії в околицях Чумацького Шляху й змінить підхід до класифікації подібних об’єктів.

Дослідники підкреслюють, що необхідно провести додаткові спостереження. Зокрема — виявити залишки чорних дір, які, ймовірно, збереглися в ядрі об’єкта. “Спостереження, які можуть безпосередньо виявити залишки чорних дір, стануть наступним кроком”, — йдеться у висновках.

Зрештою, дослідження не лише дає альтернативу традиційним уявленням, але й демонструє, наскільки потужним інструментом є передове моделювання. “Це підкреслює потужність симуляцій для вирішення космічних головоломок, які колись здавалися майже неможливими навіть для пояснення”, — підсумовує Крупа.