Потепління послаблює циркуляцію в Південно-Китайському морі

Поглиблення потепління у Південно-Китайському морі спричиняє послаблення океанічної циркуляції, що загрожує морській екосистемі та регіональній стабільності.

У журналі Communications Earth & Environment дослідники Лі, Ге і Тенг представили дані про те, що порушення глибинної циркуляції вод у Південно-Китайському морі є наслідком тривалого підвищення температури. Таке послаблення водообміну знижує транспортування поживних речовин, що негативно впливає на фітопланктон — “основу морської харчової мережі”, йдеться у статті. Це, в свою чергу, послаблює рибні популяції та загрожує життєдіяльності рибальських громад.

Науковці вказують на розшарування вод — ефект, коли теплі поверхневі шари не змішуються з холодними глибинними. Така стратифікація унеможливлює вертикальний обмін, порушуючи циркуляцію, яка відіграє ключову роль у підтримці біорізноманіття. “Це створює значні ризики не лише для популяцій риб, але й для всієї морської екосистеми”, зазначають автори. Ситуація викликає економічну нестабільність у прибережних громадах, які вже фіксують зниження рибальських уловів.

Дослідження також підкреслює, що вплив зміни циркуляції вод не обмежується лише морською фауною. Порушення течій здатні вплинути на атмосферні процеси, зокрема мусонні системи. Ці зсуви загрожують сільському господарству країн Південно-Східної Азії через зміну режиму опадів. Дослідники застерігають, що “зміни океанічної циркуляції можуть сприяти більш екстремальним погодним явищам”, включаючи посилення тропічних штормів і підвищення ризику повеней.

У відповідь на ці виклики науковці закликають до термінових кліматичних дій та інтегрованих програм збереження морського середовища. Вони наголошують на необхідності сталого рибальства та захисту ключових морських оселищ, які можуть пом’якшити негативні наслідки кліматичних змін. “Такі проактивні заходи можуть допомогти забезпечити стійкість морського біорізноманіття”, йдеться у дослідженні.

Незважаючи на песимістичні прогнози, дослідники вважають, що інформування суспільства та міжнародна співпраця здатні змінити ситуацію. Вони закликають до міждисциплінарних досліджень, які охоплюватимуть океанографію, економіку та соціальні науки. “Такий цілісний підхід може дати не лише наукові знання, але й дієві стратегії”, підсумовують Лі, Ге і Тенг.

Зрештою, Південно-Китайське море стає індикатором глобальних кліматичних змін, що демонструє взаємозв’язок між здоров’ям океану, економічною стабільністю регіону та глобальними погодними процесами. Постійний діалог між наукою, політикою і громадами є необхідним для забезпечення сталого майбутнього не лише для морського життя, а й для мільйонів людей, які залежать від нього.