У Тихому океані знайшли вірус із найдовшим хвостом

Відкриття вірусу PelV-1 з найдовшим відомим “хвостом” змінює уявлення про морфологію вірусів.

PelV-1 інфікує планктонних динофлагелятів Pelagodinium у відкритому океані, використовуючи свій 2,3-мікрометровий хвіст для прикріплення та передачі генетичного матеріалу. «Цей хвіст довший, ніж у будь-якого іншого вірусу…», – зазначає команда Андріана Гайджана (Gajigan et al., bioRxiv, 2025). Дослідники також припускають, що довгий придаток може допомагати вірусу знаходити розріджених господарів у товщі води. Це функціональне поєднання інфекції та навігації є унікальним для вірусного світу.

Попри гігантські розміри, співвідношення між “хвостом” і “головою” PelV-1 відповідає тому, що спостерігається у P74-26. «Чи є це збігом, чи якийсь глибинний механізм обмежує це співвідношення…» – замислюються автори. Це відкриває питання про універсальні морфогенетичні обмеження в еволюції вірусів. Навіть у найвіддаленіших групах організмів спостерігається структурна узгодженість.

Динофлагеляти – важливий компонент морської екосистеми, залучений до виробництва кисню та обігу вуглецю. Водночас вони можуть викликати шкідливе “цвітіння”, що загрожує водним біоценозам. «Як віруси впливають на екологію динофлагелят, залишається маловідомим», – застерігає дослідницька група. Недостатня кількість ізольованих вірусів планктону свідчить: наше розуміння океану ще дуже фрагментарне.

Матеріал було опубліковано на bioRxiv без попереднього рецензування.