9 200-річна знахідка змінює погляд на землеробство

Знахідка в печері Тода змінює уявлення про походження землеробства, вказуючи на його ширше географічне коріння.

Дослідження, проведене в долині Сурхандар’ї (південний Узбекистан), виявило сліди збирання дикого ячменю ще 9 200 років тому. Археологи знайшли серповидні кам’яні леза з ознаками використання для збирання злаків — характерна ознака раннього аграрного способу життя. «Ці стародавні мисливці і збирачі вже були пов’язані з культурними практиками, які призвели до зародження сільського господарства», — зазначає Роберт Шпенглер з Інституту геоантропології імені Макса Планка.

Знахідка кидає виклик традиційній теорії, що центром походження землеробства був виключно Родючий Півмісяць. Там, за даними, люди почали культивувати дикі злаки близько 10 000 років тому. Проте нові докази з Центральної Азії свідчать, що перехідна поведінка — збирання і часткове культивування рослин — була значно ширшою географічно.

Печера Тода дала унікальні зразки деревного вугілля, шкаралуп фісташок, зерен яблук та ячменю, які були знайдені у контексті найдавніших культурних шарів. «Це відкриття має змінити уявлення вчених про перехід від збиральництва до землеробства», — каже провідна дослідниця Сіньїн Чжоу.

Один із найцікавіших аспектів — можливе культивування морфологічно дикого ячменю, тобто ячменю, який ще не змінив своїх природних властивостей. Це свідчить, що давні громади могли експериментувати з рослинами задовго до цілеспрямованого одомашнення. «Одомашнення відбулося без навмисного наміру людини», — додає Шпенглер.

Археоботанічні аналізи свідчать, що дикий ячмінь зростав поблизу, а мешканці печери не лише його збирали, а й могли спостерігати за його ростом і поширенням. Це відкриває шлях до переосмислення еволюції аграрних практик: вона могла бути поступовою, органічною і не обов’язково спричиненою кліматичними чи демографічними кризами.

Команда дослідників планує подальше вивчення культур Центральної Азії раннього неоліту, аби з’ясувати, наскільки масовим було подібне поводження з рослинами. Якщо підтвердиться, що злаки справді були культивовані, це означатиме або незалежне зародження аграрної культури, або раніше, ніж вважалося, поширення традицій Родючого Півмісяця.

Таким чином, знахідка з печери Тода додає нову главу до історії людства, розширюючи горизонти нашого розуміння витоків цивілізації.