Підкислення океану і потепління клімату створюють загрозу для моховаток — ключових організмів морських екосистем Середземномор’я.
У дослідженні, опублікованому в Communications Biology, науковці з Інституту морських наук (ICM-CSIC) представили докази, що Myriapora truncata — вид, відомий як “несправжній корал”, зазнає серйозного стресу через зміну температури й кислотності моря. Це колоніальні безхребетні, що будують тривимірні структури, надаючи прихисток іншим морським істотам. Як підкреслює Бланка Фігерола, “незважаючи на важливу екологічну роль, вони часто залишаються поза увагою дослідників”.
Дослідники провели моніторинг у природних умовах, використовуючи ділянку поблизу острова Іскья (Італія), де відбуваються природні викиди CO?. Це дозволило змоделювати умови, які наближаються до прогнозованих на кінець XXI століття. За словами Нурії Тейсідо, “цей район пропонує унікальну можливість вивчити, як морські види реагують на підкислення в природному середовищі”. Результати свідчать про структурні та функціональні зміни, зокрема послаблення скелету і зміну мікробного складу.
Вперше було детально описано мікробіом Myriapora truncata. Виявлено, що моховатки демонструють певну пластичність, змінюючи мінералогічний склад скелету, але ця адаптація має обмеження. “Хоча види демонструють певну морфологічну пластичність, її недостатньо, щоб компенсувати комбінований вплив підкислення і потепління”, — зазначає Пол Капдевіла. Це вказує на зниження загальної стійкості виду.
Аналіз мікробіому показав втрату функціонального різноманіття, зменшення кількості ключових родів, що виконують захисні та метаболічні функції. За словами Хав’єра дель Кампо, “зміни в мікробіомі можуть слугувати ранніми біоіндикаторами екологічного стресу, навіть коли колонії виглядають зовні здоровими”. Це дає змогу ідентифікувати приховані процеси деградації ще до появи видимих ознак пошкодження.
Використання комп’ютерної мікротомографії дозволило створити 3D-зображення внутрішньої структури скелету, що стало важливим інструментом для вивчення змін. Ці візуалізації мають значення не лише для науки, а й для екологічної просвіти. Команда вже працює над створенням наукової анімації разом зі студією Cooked Illustrations, щоб зробити знання доступними для ширшої аудиторії.
Дослідження стало частиною національних проектів MedCalRes, HOLOCHANGE та MedAcidWarm, які спрямовані на розуміння взаємодій між моховатками та мікробіомом. Це відкриває нові можливості для підвищення стійкості голобіонтів — систем, які включають організм-господаря та його мікроорганізми, — за допомогою природоорієнтованих підходів. Як зазначає Фігерола, “складність питання вимагає комплексного аналізу”, і лише міждисциплінарний підхід дозволяє побачити повну картину.
Дослідники попереджають, що втрата таких видів, як моховатки, може спричинити каскадний ефект для морських екосистем, де багато організмів залежать від них. З огляду на отримані результати, стає очевидно: адаптаційний потенціал цих “архітекторів моря” не є необмеженим. Успішне збереження біорізноманіття вимагає швидкої реакції на зміни, що вже відбуваються в середовищі.
#Підкислення #потепління #руйнують #несправжні #корали
Source link
