Генуезьке походження Колумба під сумнівом через аналіз ДНК

Нові ДНК-дослідження кидають виклик усталеному уявленню про італійське походження Христофора Колумба, натякаючи на його можливе єврейсько-іспанське коріння.

Генетичний поворот у біографії мореплавця

Христофор Колумб — постать, що розділяє істориків уже кілька століть. Традиційно він вважався італійцем із Генуї, який здійснив одну з найважливіших подорожей в історії людства. Проте нові генетичні дані, отримані під керівництвом судмедексперта Хосе Антоніо Лоренте, ставлять під сумнів це походження. Команда провела аналіз Y-хромосоми і мітохондріальної ДНК на останках сина Колумба, Фердинанда, і брата, Дієго.

Результати свідчать про спорідненість з генетичним профілем іспанського або сефардського єврейського населення. “Ці нові дані можуть свідчити про складнішу етнічну приналежність Колумба, ніж вважалося раніше,” — наголошують дослідники. Але навіть такий прорив не дає остаточної відповіді на питання про його місце народження.

Історичний контекст та документальні суперечності

У заповіті від 1498 року Колумб заявляв, що народився в Генуї, зберігаючи “маєток для своєї родини, бо звідти я вийшов і в ньому я народився”. Проте цей документ викликає сумніви у деяких істориків через мовні особливості та непрямі формулювання, які дозволяють інтерпретувати заяву як дипломатичну, а не фактичну. Також відомо, що у той період десятки тисяч євреїв втікали з Іспанії, шукаючи притулку в Італії, включно з Генуєю.

“Навіть у такому разі історія людини — це більше, ніж генетика,” — зазначає Антоніо Алонсо, колишній директор Національного інституту токсикології Іспанії. Він підкреслює, що без доступу до повних наукових даних, висновки залишаються спекулятивними. Документальний фільм, у якому були представлені результати, не супроводжувався науковою публікацією.

Сефардське походження: теорія чи реальність?

Гіпотеза про сефардське єврейське походження Колумба має довгу історію. Вона базується на аналізі його листування, вживання івриту в особистих записах і особливостях формулювання заповіту. Ідея полягає в тому, що він міг бути конверсо — хрещеним євреєм, який приховував свою релігійну ідентичність у період інтенсивних релігійних переслідувань в Іспанії.

Лоренте зазначає, що їхні результати не виключають походження з Генуї, але й не підтверджують його. Можливо, Колумб був нащадком іспанських євреїв, які знайшли тимчасовий прихисток у Лігурії. “Його власні гени можуть надати нову лінію доказів,” — підсумовують вчені.

Наука проти легенди: чого очікувати далі?

Хоча результати виглядають багатообіцяльно, відсутність рецензованої публікації робить наукову оцінку неможливою на цьому етапі. Як зазначив Алонсо: “Ми не знаємо, який аналіз був проведений, і не можемо оцінити його наукову вартість.” Це змушує істориків і науковців чекати на повні дані, які, можливо, проллють світло на справжнє походження знаменитого мореплавця.

Наразі історія Колумба залишається історією італійського мандрівника, який відкрив новий світ для Європи і залишив по собі суперечливий слід. Проте, як показує це дослідження, навіть через понад 500 років, особистість Колумба залишається відкритою темою для перегляду — і не лише з політичного чи морального погляду, а й з точки зору генетики.