У Єгипті знайшли свисток віком 3300 років із кістки

Кістяний свисток віком 3300 років, знайдений у місті Ахетатон часів XVIII династії, розширює наше розуміння щоденного життя стародавнього Єгипту.

Дослідження, проведене Мішель Ленглі, Анною Стівенс і Крістофером Стімпсоном у межах проєкту Амарна, виявило унікальний артефакт — просвердлений фаланговий кістяк корови, який, як з’ясувалося, функціонував як свисток. Цей об’єкт було знайдено в Структурі I біля Кам’яного селища — однієї з охоронюваних зон, що ймовірно служила для проживання та контролю робітників. Попри поширене використання фаланг у виготовленні прикрас чи ігрових предметів, цей артефакт не мав характерного зносу чи слідів обробки, що вказує на його інше призначення.

Експериментальне моделювання показало, що кістка може створювати гучний свист, чутний здалеку, що дає підстави припускати її функцію як сигнального інструмента. Дослідники зауважують, що «прямих доказів використання свистка для сигналів немає», однак це може пояснюватися упередженістю джерел, зосереджених переважно на елітній культурі. Як зазначає Ленглі, «дослідження звукових ландшафтів стародавнього Єгипту — новий напрям археології», адже зображення музичних інструментів у гробницях та на остраконах зазвичай стосуються більш витончених, елітарних зразків.

Значення таких знахідок полягає в тому, що вони проливають світло на повсякденні практики звичайних людей, які часто залишаються поза увагою науки. «Ці прості, але функціональні предмети мають велику цінність для розуміння щоденного побуту», підкреслює Ленглі. Сайт Амарна, який охоплює не лише палаци, а й робітничі поселення, забезпечує унікальну можливість вивчати життя не лише фараонів, а й ремісників, воїнів, селян.

Подальше вивчення кістяних артефактів з минулих розкопок обіцяє відкрити нові сторінки з життя звичайних єгиптян. «Хто знає, які артефакти ще чекають свого визнання в музейних колекціях?», риторично запитує Ленглі, натякаючи на величезний потенціал цього дослідницького напряму.