Оприлюднене дослідження ставить під сумнів гіпотезу про космічне походження платинових аномалій у крижаних кернах Ґренландії, пропонуючи натомість вулканічне пояснення.
Вперше незвичайний стрибок концентрацій платини був зафіксований у керні GISP2, датованому близько 12 800 років тому. Це відкриття стало аргументом на користь теорії про падіння комети чи астероїда. Як зазначають автори ранніх робіт, «можливо, незвична хімія льоду відображає вплив астероїда, складеного переважно з заліза» (2013). Проте співвідношення платини та іридію не відповідало типовим космічним зразкам.
Подальші дослідження висунули версію про зв’язок із Лаахер-Зеєвим виверженням у Німеччині. Проте аналіз 17 зразків пемзи довів відсутність у них платини. Вчені підкреслили: «ерупція явно не була джерелом ґренландського піку». Більше того, уточнена хронологія показала, що сплеск стався на 45 років пізніше початку Молодшого Дріасу, тобто він не міг бути його причиною.
Важливим є те, що підвищені концентрації тривали 14 років, що суперечить миттєвому сценарію космічного удару. Найближчою аналогією виявилися вулканічні газові конденсати, особливо від підводних вивержень. Саме Ісландія в цей період зазнала активізації через тиск танення льодовиків, що могло призвести до тривалих фісурних вивержень.
Ключову роль відіграла взаємодія магми з водою. Морська вода здатна виводити сірку та концентрувати платину в газах. Такі гази поширювалися до Ґренландії, де й зафіксували їхні сліди. Приклади аналогічних процесів відомі з історичних ісландських вивержень: Котла (VIII ст.) спричинила 12-річний пік важких металів, а Ельдґя (X ст.) — аномалію кадмію.
Науковці наголошують, що справжнім «пусковим механізмом» Молодшого Дріасу був, імовірно, потужний вулканічний викид сульфатів. У крижаних кернах зафіксовано масивний сульфатний пік, що збігається з початком різкого похолодання 12 870 років тому. Виверження, можливо, невідомого вулкана, викинуло в атмосферу обсяги сірки, співмірні з найбільшими катастрофами історії.
Вулканічний механізм пояснює не лише геохімію льоду, а й кліматичні наслідки: відбиття сонячної енергії, розширення морського льоду та зсув атмосферної циркуляції. Як підкреслюють дослідники, «велике північнопівкульне виверження є найпрямішим поясненням Молодшого Дріасу».
Вивчення цих подій дозволяє оцінити вразливість кліматичної системи. Хоча ймовірність падіння астероїда чи великого виверження в конкретний рік низька, такі події неминучі у майбутньому. Знання минулих сценаріїв допоможе підготуватися до їхніх можливих наслідків.
Стаття Виверження, а не комета: нова версія платинової аномалії в Гренландії з’явилася спочатку на Цікавості.
#Виверження #не #комета #нова #версія #платинової #аномалії #Гренландії
Source link
