огляд венчурних фондів, відкритих для українців

Українська стартап-екосистема продовжує розвиватися, і разом із цим зростає інтерес до венчурного фінансування як головного механізму підтримки інноваційних компаній. Засновники шукають не лише фінансування, а й менторство, нетворкінг і доступ до глобальних ресурсів. Ми зібрали добірку фондів, які підтримують українських підприємців, а також пояснили, як працює венчурний капітал і кому він може стати у пригоді

Фото: chatgpt.com

Венчурні фонди — це інвестиційні структури, що вкладають гроші у молоді компанії з високим потенціалом зростання. На відміну від банків чи приватних інвесторів, вони готові ризикувати, фінансуючи стартапи, які ще не мають стабільного прибутку, але здатні швидко масштабуватись.

Зазвичай, 70-80% проєктів не приносять віддачі, але прибуток від тих, що залишилися, окупає всі збитки.

Основна мета венчурного інвестора — отримати частку в компанії, яку можна вигідно продати через кілька років, коли бізнес виросте у вартісний актив. Розмір інвестицій залежить від етапу розвитку стартапу: на pre-seed стадії це можуть бути $50 000–$200 000, а на seed чи Series A — від $500 000 до кількох мільйонів доларів.

Сьогодні найчастіше венчурне фінансування отримують компанії у сферах технологій, штучного інтелекту, фінтеху, медицини, енергетики, military тощо. Для молодих бізнесів це шанс не лише залучити капітал, а й отримати експертизу від досвідчених підприємців, партнерів і фондів, що вже пройшли шлях масштабування.

Типи венчурних фондів і як вони працюють

Умовно всі венчурні фонди можна поділити за джерелом капіталу, розміром інвестицій і стадією, на якій вони заходять у стартап.

1. Приватні венчурні фонди

Такі фонди створюються групою інвесторів або компаній, які вкладають власні гроші. Вони зазвичай мають вузький фокус — наприклад, лише фінтех, штучний інтелект чи стартапи з конкретного регіону. Приватні фонди швидше ухвалюють рішення, проте часто вимагають суттєву частку в бізнесі.

2. Корпоративні венчурні фонди

Це дочірні структури великих компаній, які інвестують у стартапи, що можуть доповнити їхній бізнес. Наприклад, Google Ventures чи Samsung Next вкладають у технології, що підсилюють основний бізнес корпорації. Такі фонди рідше шукають швидкий прибуток, натомість цікавляться довгостроковою синергією.

3. Державні та напівдержавні фонди

Їхня мета — підтримати інноваційні екосистеми, створити нові робочі місця або стимулювати розвиток конкретних галузей. В Україні прикладом є Ukrainian Startup Fund, а на європейському рівні — програма Horizon Europe чи ініціативи Європейського інвестиційного фонду (EIF).

4. Акселератори та інкубатори з венчурним компонентом

Деякі акселератори, окрім навчання та менторства, надають стартові інвестиції. Це найчастіше невеликі суми ($20 000–$100 000), але з потужною мережею контактів і можливістю подальших раундів. Приклади — Y Combinator, Techstars, Startup Wise Guys.

У більшості випадків венчурні фонди інвестують через обмежений партнерський фонд (Limited Partnership). Інвестори (LPs) вкладають капітал, а керівна команда фонду (GPs) обирає стартапи й управляє портфелем. Прибуток розподіляється пропорційно до частки, а успіх одного «єдинорога» часто покриває ризики десятків невдалих інвестицій.

Читайте також: Як бізнесмену початківцю залучити кошти: що таке краудфандинг та як він працює

Українські венчурні фонди

Український ринок венчурних інвестицій уже сформував власну екосистему — від фондів ранніх стадій до великих гравців, що працюють із глобальними компаніями. Більшість фондів зосереджені на технологічних проєктах, створених українськими фаундерами, навіть якщо юридично зареєстровані за кордоном.

TA Ventures

Один із найвідоміших українських венчурних фондів, заснований Вікторією Тігіпко. Працює з міжнародними стартапами на етапах seed і Series A. Середній розмір інвестицій — $200 000–$1 млн. Фонд має портфель понад 200 компаній, а також мережу ангельських інвесторів ICLUB Global, через яку до фінансування долучаються приватні інвестори.

AVentures Capital

Один із найстарших гравців на ринку, орієнтований на технологічні, фінансові та IT компанії, створені українськими фаундерами. Інвестує на стадіях seed і Series A, середній чек — від $100 тис. до $5 млн. У портфелі — Petcube, Fintech Farm, People.ai, Depositphotos тощо. Фонд активно допомагає компаніям виходити на ринки США та ЄС.

ICU Ventures

Фонд венчурного напряму інвестиційної групи ICU. Підтримує технологічні компанії з українським або східноєвропейським походженням. Інвестує у сфери штучного інтелекту, кібербезпеки, фінтеху, блокчейну. Чеки — від $200 000 до $5 млн. Серед портфельних компаній — Respeecher, Petcube, Hammerspace. Стадії інвестування: seed та Series A.

Roosh Ventures

Фонд, створений засновниками Reface та IT-компанії Roosh. Основний фокус — штучний інтелект, машинне навчання, фінтех, SaaS. Інвестує на стадіях pre-seed і Series A. Працює з міжнародними стартапами, але має чітку українську ідентичність.

Flyer One Ventures

Відносно молодий фонд, заснований у 2018 році вихідцями з Genesis. Підтримує технологічні стартапи з глобальними амбіціями, інвестує на ранніх стадіях (pre-seed, seed). Середній чек — $200 000–$500 000. У портфелі — Liki24, 3DLOOK, AiSDR. Форма інвестування: міноритарний пакет (менше 50% частки у бізнесі) або партнерство.

Інші активні фонди:

• SID Venture Partners — перший український фонд, створений IT-підприємцями; фокус на технологічні стартапи ранніх стадій.
• Digital Future — інвестує у стартапи з українським корінням, орієнтація на B2B SaaS та маркетинг.
• SMRK VC Fund — спеціалізується на seed-інвестиціях, у портфелі Competera, Allset.
• QPDigital — інвестує на pre-seed і seed, підтримує стартапи у сфері deeptech, IoT, штучного інтелекту.
• Pragmatech Ventures — венчурний фонд і стартап-студія, орієнтований на B2B SaaS і маркетплейси.
• Chernovetskyi Investment Group (CIG) — інвестує у зрілі технологічні бізнеси та інфраструктурні стартапи.
• ventures (WNISEF) — підтримує інноваційні компанії в Україні та Молдові, фокус на EdTech, HealthTech і FinTech.
• Adventures Lab — ранні інвестиції у диджитал-медіа та креативні технології (Reface, OBRIO).
• Vesna Capital — фонд і стартап-студія, орієнтований на українські бренди та технологічні бізнеси.
• N1 Fund — інвестує у фінтех і технологічні компанії з України та Європи.
• Hypra — новий фонд, запущений у 2022 році, фокус на Web3 і технологічні бізнеси.
• Horizon Capital — один із найбільших growth-фондів у регіоні, підтримує масштабовані українські компанії.

Цікаве по темі: €50 млн на розвиток стартапів — в Україні запустили Ukraine Phoenix Tech Fund

Фото: freepik.com

Європейські фонди, відкриті для українських стартапів

Українські стартапи дедалі частіше отримують фінансування не лише від локальних, а й від великих європейських фондів. У центрі уваги — ті, що спеціалізуються на Центральній і Східній Європі, мають прозорі процеси відбору та відкрито працюють із командами з України.

Серед найпомітніших гравців — Speedinvest, один із найвідоміших фондів Європи. Він управляє капіталом понад €1 млрд і працює на ранніх стадіях — від pre-seed до seed. Команда фонду має шість окремих напрямів: Deep Tech, Fintech, Health & Bio, Climate & Industrial Tech, Marketplaces & Consumer, SaaS & Infrastructure.

Speedinvest відомий тим, що пропонує не лише гроші, а й експертну підтримку: окремі операційні команди допомагають стартапам із масштабуванням, рекрутингом і виходом на нові ринки. Фонд активно інвестує в Східну Європу й уже має кейси співпраці з компаніями, пов’язаними з Україною.

Ще один важливий гравець — Credo Ventures. Цей фонд з Чехії спеціалізується на ранніх стадіях і працює по всьому регіону Центральної та Східної Європи. Credo часто стає першим інвестором для стартапів, що прагнуть вийти на глобальний рівень. Його чеки сягають €5 млн, а фокус — технологічні продукти, IT, SaaS і рішення з високим потенціалом зростання. Для українських команд це один із найреальніших партнерів серед європейських фондів, оскільки Credo добре розуміє специфіку регіонального ринку.

Польський Inovo VC також став важливою точкою підтримки для українських стартапів у ЄС. Він підтримує проєкти на pre-seed і seed стадіях, роблячи інвестиції від $100 000 до $1 млн. Багато українських команд розглядають Варшаву як перший крок до розширення бізнесу в Європі, й Inovo VC часто стає партнером для цього переходу.

Ще один помітний інвестор — Practica Capital із Литви. Фонд орієнтований на ранні інвестиції в інноваційні технологічні компанії в Балтії, проте відкритий і до проєктів із сусідніх країн. Його фонд обсягом €80 млн дозволяє вкладати до €3 млн на старті та до €8 млн у подальших раундах. Practica Capital підтримує стартапи у сферах SaaS, deeptech, ринкових платформ і промислових інновацій, акцентуючи увагу на командах із глобальним мисленням.

Читайте популярне: Уряд фінансуватиме креативні стартапи через програму «Власна справа»

Фонди української діаспори, акселератори та грантові програми

Важливу роль у розвитку українського стартап-ринку відіграють фонди та програми, пов’язані з українською діаспорою та міжнародними партнерами. Вони не лише інвестують кошти, а й створюють спільноти, через які підприємці отримують менторську підтримку, доступ до контактів і можливість залучити наступні раунди від великих венчурних гравців.

Одним із таких прикладів є Blue Lake Accelerator, заснований українцями у Великій Британії. Програма орієнтована на стартапи на ранніх стадіях і допомагає засновникам підготувати бізнес до першого раунду інвестицій. Учасники проходять навчання, отримують менторство від фаундерів із досвідом масштабування в Європі та США й можуть розраховувати на стартові інвестиції у розмірі до $100 000.

Ще один яскравий гравець — Baltic Sandbox Ventures, литовсько-естонський акселератор і венчурний фонд, який активно співпрацює з українськими командами. Його програми підтримують стартапи у сферах deeptech і фінансових технологій, а також надають можливість залучити раннє фінансування й отримати доступ до балтійських і скандинавських інвесторів.

Велике значення для українських фаундерів має і Startup Wise Guys — естонський акселератор із міжнародною мережею. Він уже запустив кілька спеціальних програм для стартапів зі Східної Європи, зокрема для українських команд (наприклад, запуск Growth Ukraine у 2023 році спільно з ЄБРР). Акселератор вкладає близько €100 000 у стартапи на pre-seed стадії та надає три місяці інтенсивного менторства, після чого команди часто залучають подальші інвестиції від партнерських фондів.

Український венчурний ринок за останні роки пройшов довгий шлях, закріпившись як повноцінна частина європейської інноваційної екосистеми. Сьогодні вітчизняні фонди — від TA Ventures і AVentures Capital до Flyer One Ventures чи SID Venture Partners — не просто вкладають у стартапи, а формують культуру підприємництва, що орієнтується на глобальні стандарти.

Водночас українські фаундери отримують дедалі більше можливостей за межами країни. Європейські гравці, такі як Speedinvest, Credo Ventures, Inovo VC чи Practica Capital, відкрито дивляться у бік Східної Європи, а акселератори на кшталт Startup Wise Guys або Baltic Sandbox Ventures допомагають подолати бар’єр між локальною і міжнародною сценою.

Грантові та партнерські програми — Horizon Europe, Google for Startups, Ukrainian Startup Fund — створюють додаткові шляхи для розвитку технологічних команд, які ще не готові до венчурного фінансування, але мають потенціал для масштабування.

Загалом можна сказати, що українська стартап-екосистема стрімко інтегрується у спільний ринок Європи, пропонуючи нові ідеї, конкурентну технічну експертизу та високий рівень підприємницької адаптивності. Для інвесторів це шанс зайти на ринок, який набирає обертів. Для фаундерів — можливість перетворити кризу на точку росту.

Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:

Названо переможців Startup Competition на IT Arena 2025

Українські стартапи можуть отримати до €40 тис.: УФС анонсував програму

Український стартап NORDA Dynamics залучив $1 млн інвестицій

Допоміжні джерела uk.wikipedia.org, shizune.co, inventure.com.ua, eu-startups.com.