ДНК розкрила інфекції, що знищили армію Наполеона

ДНК-докази підтверджують: інфекційні хвороби, а не лише мороз, спричинили крах російської кампанії Наполеона у 1812 році.

Дослідники з Інституту Пастера знайшли генетичні сліди двох небезпечних патогенів у залишках солдатів Наполеона, ексгумованих у Вільнюсі. Це Salmonella enterica Paratyphi C (викликає паратиф) та Borrelia recurrentis (рецидивуюча лихоманка). «У більшості стародавніх людських решток ДНК патогенів є надзвичайно фрагментованою і присутня в дуже малих кількостях…», – зазначає Ніколас Раскован, керівник відділу мікробної палеогеноміки Інституту Пастера.

Паратиф і рецидивуюча лихоманка викликають високу температуру, втому та проблеми з травленням, а поширюються через антисанітарні умови – саме такі й панували серед виснажених військ. Вперше вдалося ідентифікувати ДНК цих патогенів серед залишків 13 солдатів з понад 3000, знайдених у Вільнюсі. У чотирьох виявлено паратиф, у двох – рецидивуючу лихоманку.

Попри невелику вибірку, «ця інформація надає нам цінних відомостей для кращого розуміння інфекційних захворювань сьогодні», – підкреслює Раскован. Відкриття підтверджує, що епідемії могли відігравати важливу роль у поразці Великої армії, поряд із холодом, голодом і виснаженням.

Використовуючи сучасне секвенування та філогенетичний аналіз, команда довела, що навіть фрагментарна ДНК дозволяє відновити картину інфекцій. «Іноді навіть визначати родоводи, щоб дослідити патогенне різноманіття минулого», – додає він. Цей метод відкриває нову сторінку у вивченні катастроф історії крізь призму мікробної еволюції.