Міжнародна команда дослідників з Каліфорнійського університету в Берклі виявила скам’янілості, які повністю змінюють уявлення про походження прісноводних риб і розвиток їхнього слуху.
Художня реконструкція веберівського апарату в 67-мільйонній скам’янілій рибі. Веберівська структура (золотисті кістки в центрі) виросла з ребра (показаного сірим кольором, прикріпленого до декількох хребців у спині) і з’єднує повітряний міхур риби (ліворуч) з внутрішнім вухом (праворуч). Кісткова структура надає рибі більш чутливий слух і досі присутня у двох третин усіх видів прісноводних риб. На тлі зображено різні родоводи риб, які еволюціонували після розпаду суперконтиненту Пангея. Джерело: Кен Наганава для Каліфорнійського університету в Берклі
Новий вид, названий Acronichthys maccagnoi, віком близько 67 мільйонів років, демонструє найдавнішу в Північній Америці будову так званого апарату Вебера — системи кісток, що з’єднує повітряний міхур із внутрішнім вухом риби. Ця унікальна структура, утворена з ребер і хребців, значно підвищує чутливість до звуків і сьогодні зберігається у двох третин усіх сучасних прісноводних риб.
Палеонтологиня Хуань Лю з Каліфорнійського університету уточнила еволюційну історію цих видів: раніше вважалося, що отофізи (риби з апаратом Вебера) перейшли в прісні води ще 180 мільйонів років тому, до розпаду суперконтиненту Пангея. Проте новий аналіз поєднання геномних даних і скам’янілостей показав, що цей перехід відбувся пізніше — приблизно 154 мільйони років тому, коли вже формувалися сучасні океани.
«Довгий час вважали, що ці риби мають єдине прісноводне походження, — пояснила Лю. — Наш аналіз показує, що їхній спільний предок був морським видом і що прісноводні переходи відбулися щонайменше двічі після розділення ліній». Один еволюційний напрям породив сучасних сомів, тетр і ножових риб, інший — коропів, міног і даніо-зебра.
Тривимірне моделювання, виконане за допомогою комп’ютерної симуляції вібрацій апарату Вебера, показало, що навіть у стародавніх риб слухова чутливість наближалася до рівня сучасного даніо, із піком сприйняття частот близько 500–1000 Гц. Це свідчить, що здатність чути високі частоти з’явилася ще в мезозойську епоху.
«Ми виявили, що ці риби вже тоді мали майже повноцінну слухову систему, — каже Лю. — Такий стрибок у розвитку, ймовірно, сприяв швидкому видоутворенню та пояснює надзвичайне різноманіття сучасних прісноводних риб».
Як підсумував співавтор дослідження Майкл Ньюбрі, «новий вид дає ключ до розуміння того, що походження отофізів було морським, а не прісноводним — і це відкриття нарешті узгоджує багато розрізнених фактів еволюційної історії риб».
#Скамянілість #змінює #історію #походження #риб #прісної #води
Source link
