Сонячна система рухається утричі швидше, ніж вважали

Нашу Сонячну систему виявили такою, що рухається крізь Всесвіт утричі швидше, ніж передбачають сучасні космологічні моделі, що ставить під сумнів фундаментальні уявлення про природу простору.

Група фізиків під керівництвом Лукаса Бьоме з Університету Білефельда зафіксувала рух Сонячної системи зі швидкістю понад 828 000 км/год відносно космічного мікрохвильового фону — «фонового випромінювання», що вважається еталонною системою відліку у Всесвіті. Це відкриття отримано завдяки аналізу радіогалактик — далеких галактичних джерел потужного радіовипромінювання. За словами Бьоме, «наш аналіз показує, що Сонячна система рухається утричі швидше, ніж передбачають чинні моделі». Ці дані безпосередньо суперечать Стандартній моделі космології, яка базується на уявленні про однорідність і ізотропність Всесвіту.

В основі відкриття лежить явище, яке вчені називають «вітром попутного руху» — спостережуваним скупченням радіогалактик у напрямку руху Сонячної системи. Така анізотропія — неоднорідний розподіл об’єктів — дозволяє з високою точністю визначити швидкість. Команда використала надчутливі дані LOFAR — європейського радіотелескопа з великою мережею приймачів, здатного вловлювати найслабші сигнали із глибокого космосу. Саме ця техніка дала змогу зробити одне з найточніших вимірювань руху в історії.

Під час спостережень було виявлено значну різницю у щільності розташування радіогалактик — «диполь», інтенсивність якого у 3,7 раза перевищує передбачення Стандартної моделі. Рівень статистичної достовірності перевищив 5 сигма — це значення, яке зазвичай вважається переконливим підтвердженням фізичного явища. «Ми очікували, що Всесвіт буде однорідним у великих масштабах, але наші результати вказують на щось інше», — зазначив Бьоме.

Виявлене порушення симетрії у розподілі галактик ставить нові виклики перед сучасною космологією. Якщо ці дані підтвердяться, вчені можуть бути змушені переглянути основи уявлень про просторову структуру і динаміку Всесвіту. Це дослідження може стати першим кроком до нової фізики, яка дозволить точніше пояснити не лише рух нашої Сонячної системи, а й глибинні властивості самого простору-часу.