свідомість виникла задовго до людини

Описана в дослідженні еволюційна природа свідомості кидає виклик усталеній думці про її унікальність серед людей, висуваючи ідею її виникнення ще в доісторичні часи як базового адаптивного механізму.

Свідомість, на думку вчених з Рурського університету у Бохумі, могла з’явитися не як пік людської еволюції, а як універсальний біологічний інструмент, притаманний багатьом видам. Філософи Альберт Нойен (Albert Newen) і Карлос Монтемайор (Carlos Montemayor) запропонували концепцію ALARM – «збудження, настороженість і рефлексивна самосвідомість» як три рівні еволюції свідомості. «Еволюційно першою виникла базова настороженість, яка дозволяла організму вижити в загрозливих ситуаціях», – пояснює Нойен. Цей рівень не потребував кори головного мозку, а формувався у стовбурі мозку та таламусі – структурах, притаманних навіть найпримітивнішим тваринам.

Наступний етап – загальна настороженість, яка дозволяє фокусувати увагу серед безлічі сигналів і виявляти причинно-наслідкові зв’язки. «Так формується здатність вчитися на спостереженнях: наприклад, дим вказує на вогонь», – уточнює Монтемайор. Останній рівень, рефлексивна самосвідомість, властивий лише деяким видам, здатним до самопізнання, як-от дельфіни, шимпанзе або сороки. Така здатність, за словами Нойена, «допомагає ефективніше координувати дії в соціальному середовищі».

Докази існування різних рівнів свідомості виявлено у птахів – зокрема, голубів і ворон. Дослідники Онур Гюнтюркюн (Onur G?nt?rk?n) і Джанмарко Мальдареллі (Gianmarco Maldarelli) виявили, що мозок птахів, хоч і відрізняється за структурою, функціонально подібний до мозку ссавців. У воронових у процесі спостереження активувалися нейрони в області NCL – функціональному аналогу префронтальної кори людини. «Активність нейронів передбачала суб’єктивну реакцію птаха, а не сам факт візуального стимулу», – зазначають автори дослідження.

Ще більше вражає здатність птахів до перемикання сприйняття, що вказує на наявність внутрішнього досвіду. Голуби, що змінювали реакції на однаковий візуальний стимул, виявили феномен двостабільного сприйняття – класичний критерій наявності свідомості. «Це свідчить, що візуальна система птахів може конкурувати за доступ до свідомості», – підкреслюють Гюнтюркюн і Мальдареллі.

Виявлені дані суперечать теорії, що свідомість можлива лише за наявності кори головного мозку. Аналіз мозкових з’єднань птахів показав відповідність ключовим моделям: теорії глобального нейронного простору (GNWT) та теорії зворотної обробки (RPT). Хоча Інтегрована інформаційна теорія (IIT), яка вимагає короподібної структури, не була повністю підтверджена, результати демонструють: свідомість не залежить від типу мозкової анатомії.

Окреме місце займають досліди з дзеркалами, які доводять здатність до саморозпізнавання. Півні не реагували на своє відображення як на іншого птаха, навіть коли за дзеркалом стояв справжній індивід. Голуби також демонструють «поведінкові реакції, що відрізняють їх образ у дзеркалі від інших птахів», – йдеться в статті.

Таким чином, дослідження Нойена, Монтемайора, Гюнтюркюна і Мальдареллі змінює уявлення про свідомість: це не виняткова риса людини, а еволюційний інструмент виживання, притаманний значно ширшому колу живих істот. Історія свідомості, ймовірно, почалася не з мислячої людини, а з тварини, яка вперше здригнулася від болю.