люди хибно оцінюють екологічність продуктів

Нове дослідження показує, що люди хибно оцінюють екологічний вплив повсякденних продуктів і потребують чіткого маркування для стійкіших рішень.

Нещодавні результати засвідчили системні помилки у сприйнятті їжі, хоча метод «оцінки життєвого циклу» визначає продукт «від колиски до могили» (авт.). Учасники переоцінювали шкоду високоперероблених виробів і недооцінювали товари з високим водним слідом, зокрема горіхи. Значна частина респондентів не очікувала настільки великого впливу яловичини порівняно з іншими видами м’яса. Це свідчить про стійкі когнітивні шаблони, що суперечать науковим даним.

Команда Ноттінгемського університету застосувала класифікаційне завдання для 168 учасників, які самостійно формували категорії екологічного впливу. Результати виявили домінування двох критеріїв — «тваринне чи рослинне походження» та «рівень переробки». Таке спрощення створює системні упередження, що утруднюють адекватні оцінки продуктів із різною структурою ресурсних витрат. Дослідження підкреслило потребу корекції цих помилок через інформативні інструменти.

Наочні наукові показники впливу змінювали очікування людей, а інколи викликали щире здивування. Деніел Флетчер зазначив: «Ми розробили онлайн-завдання, щоб надати інтерактивний спосіб дослідження розуміння екологічного впливу продуктів». Учасники декларували готовність змінювати власні купівельні наміри відповідно до нових даних. Такі реакції демонструють значний потенціал цифрових інструментів для коригування поведінки споживачів.

Складність порівняння м’ясних і високоперероблених товарів ускладнює вироблення стійких практик. Флетчер наголосив, що єдина узагальнена оцінка, наприклад шкала «A–E», може спростити вибір. Професорка Алекса Спенс підкреслила: «Хибні уявлення лише підтверджують необхідність маркування, що дозволяє людям приймати інформовані рішення». Це робить екологічне маркування ключовим інструментом сталого споживання.