Сім десятиліть пошуків життя у Всесвіті: що ми знайшли

Сім десятиліть пошуків позаземного життя свідчать, що у Всесвіті широко поширені будівельні блоки життя.

Дослідники проаналізували космічний матеріал, включно з метеоритом Мерчісон віком сім мільярдів років, у якому виявлено «усі п’ять нуклеобаз, що формують ДНК і РНК». Ці молекули, підтверджені як позаземного походження, змінюють уявлення про походження життєво важливих сполук. Подібну картину демонструє й Оргейський метеорит із «структурами, схожими на магнетотактичні бактерії». Сучасні дослідження вказують, що ці структури не є земним забрудненням.

Космічні апарати розширили горизонти пошуку, фіксуючи воду та органіку на Марсі, Енцеладі та інших тілах. Марсіанські ровери показали потоки рідкої води, а місія Cassini виявила підповерхневі льодовики на супутнику Сатурна. Дані Phoenix підтвердили «крижану породу за три сантиметри під поверхнею». Ці факти демонструють, що вода, органічні сполуки й енергетичні джерела не є рідкістю.

Радіотелескопи виявили понад сто органічних молекул у міжзоряних хмарах, включно з прекурсорами амінокислот. Це зміцнює гіпотезу панспермії — «поширення життєвих компонентів у космосі». Проте підтверджених ознак розумного життя немає; поясненням більшості НЛО залишаються природні атмосферні явища.

Ключова проблема полягає не у відсутності складових для життя, а в доведенні їхнього переходу до біологічного стану. Наявність нуклеобаз у давніх метеоритах не доводить існування мікробів, а лише свідчить про природність хімії життя у Всесвіті. Сучасні алгоритми ШІ навчаються розрізняти «біологічні та небіологічні сигнатури» у метеоритах і очищувати космічні сигнали від шуму.

Ми вже знаємо, що Всесвіт наповнений необхідними компонентами, однак чи склалися вони будь-де в живі структури — це залишається його найбільш інтригуючою нерозгаданою таємницею.