В Ізмірі археологи відкрили мозаїчну кімнату пізньої античності

Археологи виявили рідкісну мозаїчну кімнату в античному місті Смирна, на території сучасного Ізміра в Туреччині. Центральним елементом підлоги є «вузол Соломона» — давній символ, який у різних культурах пов’язували із захистом від зла та нещастя.

Незвичайну мозаїку знайшли в житловому кварталі Смирни, поблизу громадської площі та античного театру. Будівля, в якій вона розташована, поки що не ідентифікована, однак її місце на головній вулиці міста свідчить про важливу суспільну роль у період між IV і VI століттями нашої ери.

Мозаїчна підлога має відносно скромні розміри — приблизно 9,8 на 13,1 фута. Вона складається з дванадцятикутних панелей, прикрашених яскравими геометричними й рослинними мотивами, характерними для пізньоримської традиції. Попри декоративність, дослідники припускають, що підлога виконувала й символічну функцію.

Особливу увагу археологів привернув «вузол Соломона» в центрі композиції. У давнину його пов’язували з уявленнями про вічність, мудрість і захист від «лихого ока». Хрести, що оточують вузол, спочатку мали декоративне значення, але з часом стали частиною релігійної іконографії, що посилює захисний сенс зображення.

Попередні розкопки мозаїчних приміщень у Смирні проводилися ще близько 70 років тому. Саме тому нове відкриття стало несподіванкою для дослідників, особливо з огляду на добре досліджену центральну частину міста. Археологи ретельно фіксують кожну деталь, намагаючись зрозуміти, чи була ця будівля приватною резиденцією або ж виконувала громадську функцію.

Додатковий інтерес викликали сліди повторного використання простору. Дані свідчать, що приміщення було знову відкрито й частково інтегровано в забудову приблизно через 1500 років після первинного спорудження. Імовірно, це зробили мешканці або сусідня немусульманська лікарня, які зберегли мозаїку під час реконструкцій.

Невідомо, чи усвідомлювали вони історичну цінність знахідки, однак сам факт збереження підлоги вказує на повагу до минулого. Для археологів це є рідкісним прикладом тяглості міського простору та культурної пам’яті.

Майбутні розкопки, заплановані на 2026 рік, можуть виявити додаткові приміщення або архітектурні елементи, які допоможуть краще зрозуміти функцію цієї будівлі. Уже зараз мозаїчна кімната розглядається як яскраве свідчення того, як у Смирні тісно перепліталися мистецтво, вірування та повсякденне життя протягом століть.