Хмельницький театр став майданчиком для подорожі у найтемніші куточки людської душі. Прем’єра вистави за мотивами бестселера Ілларіона Павлюка зібрала повний зал глядачів, готових зазирнути у вічі власному «мороку».
Хмельницький – один із перших серед 14 міст України, що побачив найочікуванішу театральну подію сезону. Показ розпочався з надважливого моменту — хвилини мовчання в пам’ять про полеглих захисників та всіх жертв війни.
Тема вшанування військових була наскрізною, адже й автор роману Ілларіон Павлюк, і драматург Олексій Доричевський наразі є чинними військовослужбовцями ЗСУ. До речі, п’єсу Олексій писав безпосередньо під час служби на Донеччині.


Вистава тривала три години, а під час антракту глядачі могли не лише поділитися враженнями, а й долучитися до збору коштів. На спеціальному аукціоні розігрувалися лоти, кошти з яких підуть на потреби української армії.
Про що вистава?
Декорації переносять глядача у Буськів сад — провінційне місто, де час ніби зупинився, а надії на краще давно поховані під зимовим снігом. Сюжет розгортається навколо зникнення маленької дівчинки, до якої нікому немає діла. Ритм життя місцевих мешканців не здатні порушити ні дитяче горе, ні тінь серійного маніяка, що чатує в катакомбах покинутого цукрового заводу.
Головний герой, столичний кримінальний психолог Андрій Гайстер, потрапляє в це середовище як чужорідне тіло. Його відрядження перетворюється на іспит: чи зможе одна людина протистояти всеосяжній зневірі?
«Це історія про людську байдужість і морок, що живе в душах»
Вистава майстерно підсвічує страшну буденність зла: самогубство сусідки чи активність серійного вбивці тут сприймаються як щось звичне. Байдужість мешканців Буського саду стає головним антагоністом, з яким доводиться боротися герою.

Воскресіння крізь темряву
Попри нуарну атмосферу та психологічну напругу, постановка залишає місце для світла. Творці називають виставу «історією одного воскресіння». В умовах, коли морок на нашій землі здається надто впевненим у собі, театр пропонує глядачеві спільний пошук виходу.
Ця вистава — не просто детектив, а нагадування про те, що навіть за найтемнішою ніччю обов’язково прийде день, якщо знайти в собі сили залишатися людиною.
Масштаб та музичний драйв
Режисер Максим Голенко створив масштабне полотно, яке вразило хмельничан технічними рішеннями. Окремої уваги заслуговує живе музичне оформлення. У виставі звучать пісні гуртів «Вій», «Воплі Відоплясова», «Perkalaba», «Kyiv Ethno Trio» та автентичний фольклор.



Завершився вечір тривалими оваціями: глядачі довго не відпускали акторів зі сцени, дякуючи за сміливий та глибокий психологічний досвід.
Читайте також: Весняна афіша Хмельницького: від зіркових концертів до глибинних історій спротиву
Всі новини на одному каналі в Google News
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook




