Восьминоги засвоюють життєвий досвід уві сні, як люди

Вчені Інституту науки і Технології Окінави виявили у сплячих восьминогів нервову активність, схожу з неспанням, що говорить на користь наявності у них складних механізмів запам’ятовування і пізнання.

Біологи виявили, що нервові імпульси восьминогів в частотному діапазоні 12 – 18 Гц і скорочення шкіри в активній фазі сну супроводжується потенціалами локального поля (LFP), схожими на такі в бадьорому стані: найсильніші спостерігаються у верхній фронтальній і вертикальній частках (для довідки: у людей сплячий мозок переважно осцилює в діапазоні 16 – 21 Гц). Такий патерн характерний для хребетних — тобто, для більш вищих стосовно восьминіг істот. Можливо, їх нервова система організована складніше, ніж думали раніше.

Хребетні і восьминоги пішли за різними гілками еволюції приблизно 550 мільйонів років тому. Довгий час двофазний сон вважався характерним тільки для перших. Однак, група Сема Рейтера з Окінавського Інституту опублікувала дослідження, яке доводить, що і у останніх є не тільки розвинений мозок, але і двофазна структура сну — значний аргумент на користь наявності у них здатності до складної мозкової діяльності.

Раніше повідомлялося про виявлення подібного двофазного сну у павуків і каракатиць. Тепер в подальших планах дослідників — глибше вивчити подібності руху тіла, характерного для фази активного сну у хребетних і безхребетних, оскільки за цим можуть ховатися принципи формування м’язової пам’яті.

Сон виконує безліч функцій, з яких вивчена лише мала частина. Однією з них є засвоєння нового життєвого досвіду і навчання. Вважають, що за консолідацію спогадів відповідає активна фаза, у людини це — фаза швидкого руху очей, Rapid Eye Movement (REM). Такі відкриття ставлять глобальні питання: наприклад, чим двофазний сон настільки кращий з еволюційної точки зору, що він незалежно розвинувся у настільки різних представників тваринного світу.