Вчені розповіли, коли і чому доба на Землі тривала всього 19,5 годин

Команда астрофізиків з Університету Торонто з’ясувала, що повільне і стійке подовження доби на Землі, викликане приливним тяжінням Місяця, зупинилося майже на мільярд років.

Нове дослідження показало, що два мільярди років тому атмосферний приплив, керований Сонцем, протистояв ефекту Місяця, який загальмовує її обертання. У підсумку, тривалість доби зупинилася на позначці 19,5 години. Цей процес припинився 600 млн років тому. Без цієї «паузи», сьогодні доба тривала б не 24, а 60 годин або більше.

Спираючись на геологічні дані і використовуючи інструменти атмосферних досліджень, вчені з’ясували, Що приливне «зіткнення» між Сонцем і Місяцем викликала випадковий, але послідовний зв’язок між температурою атмосфери і швидкістю обертання планети.

При цьому, коли Місяць тільки сформувався близько 4,5 млрд років тому, день тривав менше 10 годин. Але відтоді гравітаційне тяжіння природного супутника Землі на планету уповільнює обертання планети, що призводить до все більш довгого дня. Навіть сьогодні він продовжує подовжуватися приблизно на 1,7 мілісекунди кожне століття.

Місяць уповільнює обертання планети, створюючи приливні «опуклості» на протилежних сторонах Землі, — припливи і відливи. Гравітаційне тяжіння супутника на ділянках, а також тертя між припливами і дном океану діють як «гальмо». Автори нового дослідження пояснюють, що сонячне світло також призводить до появи атмосферних припливів «з тим же типом опуклості», пишуть вчені. Однак цей процес, навпаки, прискорює обертання планети.