інтерв’ю із віцепрезидентом Торгово-промислової палати Михайлом Непраном

Наразі лише державні кредити залишаються найбільш привабливими й активно використовуваними ресурсами для підтримки бізнесу в Україні

Михайло Непран перший віцепрезидент Торгово-промислової палати, член Української ради бізнесу. Фото: facebook.com

Бізнес зіткнувся з унікальними викликами, коли економіка перейшла на воєнні рейки. Але саме малий та середній бізнес зумів найкраще адаптуватися до змін. З’явилося кілька десятків тисяч нових підприємців і більшість із них – жінки. Проте, зараз, як ніколи, підприємцям потрібні сприятливі умови для подальшого розвитку, а це підтримка з боку держави та фінансового сектору.

Яких основних змін зазнав бізнес впродовж 2023 року, коли буде розвиватись наша промисловість та про інші важливі прогнози поговоримо із Михайлом Непраном першим віцепрезидентом Торгово-промислової палати, членом Української ради бізнесу.

Яким був цей рік для малого та середнього бізнесу в Україні? Які ключові зміни відбулись?

Бізнес функціонує в умовах війни та військової мілітаризації економіки. Це стає особливо показово, коли не тільки держава, але практично 90% бюджету спрямовується на потреби в обороні та безпеці. Протягом останнього року також відбулася значна реструктуризація у сфері бізнесу, і багато позицій, які раніше були виключно в компетенції державних структур, тепер перейшли у приватний сектор. Наприклад, постачання армії, зокрема зброї та військової техніки, раніше здійснювалось державними підприємствами, але тепер цю функцію вже на 70% виконують приватні компанії, включаючи й середні підприємства.

У 2020-2021 роках, наприклад, на зустрічах між приватними виробниками зброї і Укроборонпромом або Міністерством оборони, приватний сектор складав всього 20-25% у загальному обсязі постачання для армії, і Укроборонпром і Міністерство оборони були настільки закриті, що не бажали допускати приватних виробників до постачання зброї. Однак у цьому році ситуація різко змінилася, і вже 70% виробництва забезпечують приватні структури, включаючи навіть невеликі підприємства. Іноді ці маленькі компанії беруть на себе не тільки постачання зброї, а й різні соціально-гігієнічні потреби, ремонт військової техніки та пошив військової форми.

Отже, на сьогодні з’явилися досить активні бізнеси, спеціалізовані на забезпеченні військових потреб, що можна назвати мілітарною економікою. Наприклад, на відміну від великих корпорацій, малий і середній бізнес виявилися більш гнучкими, оскільки їм простіше змінити напрямок діяльності або відкрити новий вид бізнесу. Перепрофілюватися чи розпочати нову діяльність значно простіше для малих підприємств порівняно з гігантами, такими як «Азовсталь» інші.

Важко і дорого відновлювати великі підприємства в умовах війни, і інвестори не завжди готові знову розпочинати, бо є ризик втрати вкладень через військові події. Таким чином, сталося цікаве явище: за часів війни в Україні зареєструвалися та розпочали роботу близько 36 000 фізичних осіб-підприємців. Це є важливим показником довіри людей до держави та віри в перемогу.

Це також свідчить про те, що особа з невеликими заощадженнями мала вибір: продати майно, виїхати за кордон або розпочати бізнес в Україні. Цей вибір, зроблений на користь країни, що надихає та є хорошим прикладом.

Цікаво, що близько 60% тих, хто зареєструвалиновий ФОП, – це жінки. Ця нова тенденція досить цікава, оскільки раніше жінки були менше активні у сфері бізнесу, і це свідчить про зміну динаміки у сфері підприємництва.

Зрозуміло, що є проблеми, такі як тривоги та проблеми з логістикою. Проте, ми успішно пережили цей рік, і є надія, що наступний рік буде не гірший, а можливо, навіть найкращий з точки зору економіки, попри різні песимістичні прогнози.

Які зараз перспективи розвитку промислового виробництва в Україні?

Умови війни, чесно кажучи, не створюють найкращого фону для будівництва нових промислових підприємств. Коли мені розповідають, що тут інвестори стоять чергами, я в це не дуже вірю. Це тому, що якщо і будуються нові підприємства, то це будуть підприємства, про які мало хто буде говорити голосно. Наприклад, ми можемо почути, що деяке підприємство в Україні виробляє снаряди, але ми мало знаємо про його роботу та місце розташування. Також, можливо, якась компанія будує завод для виробництва безпілотників. Однак ці промислові підприємства фактично працюють на забезпечення потреб армії та знаходяться під гарантією уряду. Тому до завершення війни важко очікувати значних змін в цьому відношенні.

Але для того, щоб загалом підприємства працювали ефективно, є три ключові питання: гарантія прав власності, справедливе судочинство та боротьба з корупцією. Це базові аспекти, які потрібно вирішити. Потім можна говорити про інші аспекти, такі як інвестиції, інвестиційний клімат, підключення та інші, але це вже буде менш важливим, поки не буде розв’язано основні проблеми.

Що може зробити фінансовий сектор для активнішого розвитку бізнесу в Україні?

Однією з ключових складових є надання кредитів та доступ до фінансових ресурсів. І хоча ситуація може видаватися парадоксальною, зараз держава є одним з найбільших кредиторів в Україні завдяки програмі «5-7-9». Ця програма надає можливість отримувати дешеві кредити, що є унікальним ресурсом в нашій країні. Навіть після зниження облікової ставки Національного банку, банківські кредити залишаються відносно дорогими. У цьому контексті державні кредити залишаються найбільш доступними, привабливими та активно використовуваними ресурсами для підтримки бізнесу в Україні.

В Україні скасували мораторій на перевірки бізнесу та навіть розширили перелік проведення документальних планових податкових перевірок бізнесу. Чи вже настав час до повернення довоєнних правил і як це зараз вплинуло на підприємців?

По суті, бажання будь-якого бізнесу в будь-якій країні полягає в тому, щоб платити менше й отримувати більше. Тобто тут нічого іншого ми не придумали, це абсолютно нормальна ситуація у всьому світі. Проте перевірки не такі страшні, як можуть здатися, оскільки до певної міри це процес, який регулюється. Ми ведемо постійний діалог із Данилом Гетманцевим, головою комітету Верховної Ради з питань податкової та фінансової політики.

Існують дві основні проблеми: перша — це визначення чітких критеріїв того, кого мають перевіряти, хто не є ризикованим, а хто може уникати податків. Ми зараз працюємо над цим. Критикувати завжди легше, ніж вести роботу, вивчати нормативні акти та інструкції, визначати, що правильно, а що ні. В ідеалі, якщо ви дотримуєтеся правил, ви не повинні бути під прицілом у податкової. Другий аспект – сама процедура перевірки, хто її проводить і як це робиться, наскільки об’єктивно. Сама процедура перевірки, на мою думку, не є проблемою.

Не слід ідеалізувати, адже існують сфери, де, наприклад, якість харчових продуктів завжди під сумнівом, іноді виникають скарги. Звісно, такі моменти існують. Тому важливо забезпечити розумне поєднання інтересів всіх сторін у цій сфері.

Як бізнес готується до нового фінансового року? Про що їм каже ухвалений державний бюджет 2024? Що буде із курсом гривні. Ваші прогнози?

У нас сталась «фетишизація долара» для широкої маси населення. Однак для більшості людей економічні показники, такі як ВВП, інфляція, доходи населення, обсяги бюджету, та інші показники можуть бути не дуже цікавими і не дуже зрозумілими. Що стосується долара, то для багатьох він є простим показником стабільності – якщо долар стоїть на місці, це означає, що все нормально.

Долар у нас є показником економічної ситуації, але це не єдиний показник, і він не відображає всю складність економічних процесів. Що стосується прогнозів, то мій прогноз на майбутнє полягає в тому, що курс долара буде приблизно на тому ж рівні, що і в цьому році. Чому? Тому що наш курс долара не дуже залежить від економічних показників, таких як ВВП чи обсяг експорту, а більше він пов’язаний з зовнішньою допомогою. Стабільність курсу долара залежить від того, наскільки довго нас підтримуватимуть наші союзники за допомогою грантів і фінансової допомоги.

А що станеться, якщо припиниться зовнішня фінансова допомога?

Я вважаю, що в такому випадку владі доведеться більше активно працювати над внутрішнім контролем та завершенням запланованих проєктів, наприклад, перезавантаженням митниці. Наприклад, чорний експорт зерна призводить до втрат в обсягу 4 мільярдів доларів щорічно.

Отже, в такому випадку владі доведеться приділити більше уваги внутрішньому контролю та прискорити виконання важливих завдань. Однак у нас є всі можливості розв’язати це питання у разі припинення допомоги.

Ознайомтеся із іншими популярними матеріалами:

Світовий банк надасть гранти українському бізнесу: хто може скористатись

Названо, які категорії бізнесу не будуть перевіряти у 2024 році

Українці на свій бізнес можуть отримати до 100 тисяч гривень: умови