аеропорти — як маяки в Галактиці!

Нові дослідження показують, що інопланетяни можуть виявити сигнали земних аеропортів на відстані до 200 світлових років.

Радарні системи — мимовільні маяки цивілізації

Аеропорти та військові об’єкти Землі випромінюють радіолокаційні сигнали, які можуть бути виявлені розвиненими позаземними цивілізаціями. Як пояснює Раміро Кайсе Саїде, дослідник з Манчестерського університету, “сигнали з аеропортів, зокрема з Хітроу та JFK, здатні виглядати як штучні структури для будь-кого, хто спостерігає з міжзоряних відстаней”. Згідно з результатами моделювання, ці сигнали можуть бути виявлені з відстані до 200 світлових років за допомогою потужних радіотелескопів.

Проте, варто врахувати часові обмеження. З огляду на те, що аеропортові радари активно працюють лише з 1950-х років, максимум, на який могли дійти сигнали сьогодні, становить приблизно 75 світлових років. А отже, навіть потенційно найвіддаленіші цивілізації, які отримають сигнал, зроблять це не раніше ніж через 125 років.

Техносигнатури як сліди розумного життя

Дослідники SETI (Search for Extraterrestrial Intelligence) вже десятиліттями сканують космос у пошуках сигналів, що мають штучне походження. “Будь-яка планета з розвиненою авіаційною інфраструктурою мимоволі продукує техносигнатури”, – зазначає Саїде. Це можуть бути потужні імпульсні сигнали, схожі на маяки, які можуть привернути увагу потенційних спостерігачів.

У дослідженні моделювали поширення таких сигналів у напрямку до зірок Барнарда та AU Microscopii, розташованих на відстані 6 та 32 світлових років відповідно. Виявилося, що поєднання цивільних і військових радарів створює розпізнавану електромагнітну картину, яку інопланетяни могли б ідентифікувати як прояв технологічного суспільства.

Питання безпеки і зв’язку

Ці сигнали — ненавмисні сигнали-викривачі, які можуть нести ризики. Деякі вчені METI (Messaging to Extraterrestrial Intelligence) попереджають про небезпеку активного інформування про місце знаходження Землі. Як зазначає Саїде, “навіть пасивне випромінювання може виявити нас раніше, ніж ми цього очікуємо”. Його колега Майкл Гарретт додає: “Це стимулює нас краще охороняти радіочастотний спектр і адаптувати технології для зменшення шкідливого випромінювання”.

Наукова користь також очевидна. Методи аналізу слабких радіосигналів з Землі можуть бути використані для створення нових алгоритмів в астрономії, захисті від астероїдної загрози та вивченні космічного середовища. Ідентифікація техносигнатур на інших планетах також стає важливою стратегією пошуку життя.

Космічний крик цивілізації

Сигнали радарів, що йдуть у глибини космосу, можна порівняти з криком у порожнечу, який може почути хтось там, у темряві. Водночас вони є потенційним інструментом для нової астрономії, що базується на “слуханні” інших планет. “Наша планета галаслива, і цей шум несе інформацію”, – підкреслює Саїде. Його команда впевнена: ці дані не лише допоможуть знайти інопланетян, а й розробити кращі, екологічно безпечні технології зв’язку на Землі.

Таким чином, дослідження підтримує як глибоку філософську мету — з’ясування, чи ми самотні у Всесвіті, так і практичне завдання — керування технологічним впливом людства в космосі.