Археологи виявили сліди гомінідів у серці Індонезії

Археологічна сенсація на Сулавесі: кам’яні знаряддя засвідчують існування невідомих гомінінів у Валласії понад мільйон років тому.

Нещодавнє відкриття кам’яних інструментів на індонезійському острові Сулавесі може докорінно змінити наше уявлення про ранню людську еволюцію в Південно-Східній Азії. Знахідки вказують на присутність невідомого виду гомінінів, які мешкали в регіоні від 1,04 до 1,48 мільйона років тому, задовго до появи сучасної людини.

Загадкові мешканці доісторичного Сулавесі

Команда археологів з Австралії та Індонезії, яку очолювали Адам Брумм (Griffith University) та Будіанто Хакім (BRIN), виявила серію лускатих кам’яних знарядь, що свідчать про розвинене використання технології у глибокому плейстоцені. Знаряддя були знайдені у стратиграфічних шарах разом із скам’янілістю свині, вік якої слугував ключем для датування.

“Ми завжди підозрювали, що гомініни були на Сулавесі тривалий час, але досі бракувало прямих доказів”, — пояснив Брумм. Він вважає, що Сулавесі міг бути частиною міграційного коридору між материковою Азією та островом Флорес.

Доісторичні мореплавці чи випадкові мандрівники?

Невідомо, як ці гомінінні потрапили на острів. Брумм висловив припущення, що вони могли випадково дрейфувати на природних матах рослинності, подібно до того, як це зробили гризуни та мавпи, які колонізували острів.

“Малоймовірно, що вони створили човни — це вимагало б високих когнітивних здібностей”, — каже археолог. Тим не менш, факт перебування гомінінів на ізольованому острові підтверджує їх надзвичайну мобільність і здатність адаптуватися до нових середовищ.

Валласія: епіцентр ранньої еволюції людини

Регіон Валласії, що включає Сулавесі, Флорес і Лусон, ніколи не був з’єднаний із материком. Проте на всіх трьох островах знайдено сліди ранніх гомінінів. Найвідомішими є останки Homo floresiensis, або “гобітів”, які мешкали на Флоресі щонайменше 100 000 років тому.

“Острівна Південно-Східна Азія перетворюється на надзвичайний рубіж людської еволюції”, — зазначила археолог Деббі Аргу. Вона не брала участі у відкритті, але вважає ці знахідки одними з найважливіших у регіоні.

Археологія з похмілля: випадковість, що змінила науку

Брумм, якому належить ключова знахідка з Флореса у 2003 році, жартома згадав: “З тих пір я намагався робити великі археологічні відкриття з похмілля, але це спрацювало лише одного разу”. Йдеться про момент, коли він, змучений від святкувань, випадково натрапив на патиновані знаряддя в сухому руслі.

Наступним кроком археологів буде пошук решток самих гомінінів, які виготовили ці знаряддя. Вони також вивчають молодші стоянки, щоб з’ясувати, як ці первісні мешканці співіснували або зникли після прибуття Homo sapiens близько 65 000 років тому.

Відкриття знарядь віком понад мільйон років на Сулавесі ставить нові запитання про походження та розселення людини, а також свідчить про багатство невивчених сторінок людської історії у Південно-Східній Азії.