Археологи знайшли склеп із десятками тіл під церквою в Діжоні

У французькій церкві Сен-Філіберта в місті Діжон археологи виявили запечатану усипальницю XVI століття, яку вважали втраченою.

Повернення до похованої історії

Церква Сен-Філіберта, збудована у XII столітті в романському стилі, зазнала серйозних пошкоджень у ХХ столітті через невдалу реставрацію. Встановлення бетонної плити з підігрівом у 1974 році призвело до зволоження і соляного руйнування кам’яних конструкцій. Після зняття цієї плити археологи з Інституту превентивних археологічних досліджень (INRAP) натрапили на забуті сходи, що вели до підземного склепу. Усипальниця була запечатана понад 400 років тому.

Усипальниця XVI століття

Під трансептом церкви було знайдено поховання, яке датують XV-XVI століттями. «Покійні — як діти, так і дорослі — поховані в трунах. Їхні кістки були розсунуті для звільнення місця наступним померлим», — повідомляють археологи. Це свідчить про вторинне поховання, ймовірно, внаслідок катастрофічних подій — голоду чи епідемій. У центральному прямокутному поглибленні було знайдено кілька саркофагів, один із яких містив видимі людські рештки.

Історичні пласти поховань

Окрім склепу XVI століття, археологи знайшли плитні гробниці XI-XIII століть та саркофаги VI століття. Ці виявлення підтверджують, що територія церкви використовувалася для поховань впродовж понад тисячоліття. «Розкопки, заплановані до триметрової глибини, охопили період від пізньої античності до сучасності», — зазначає команда INRAP. Таким чином, храм став археологічним зрізом історії західноєвропейського християнського поховального ритуалу.

Пам’ять крізь століття

Цей випадок підкреслює, наскільки важливим є ретельне дослідження історичних споруд, навіть після тривалого забуття. Знахідка також ілюструє зміни поховальних практик у різні епохи, від ранньохристиянських саркофагів до масових поховань епохи епідемій. Розкопки не лише повертають забуті імена минулого, а й проливають світло на спільну історичну пам’ять регіону.