Розкопки у Хунакті — невеликому містечку-візіті XVI століття на півночі Юкатану — розкрили, що громада майя зберігала автономію та релігійні традиції навіть під жорстким колоніальним тиском.
Матеріальна культура показує місцеве виробництво та забезпечення: інструменти виготовляли з кременю та вапняку, лише одна європейська сокира потрапила у набір. Європейських товарів було небагато, що відрізняє Хунакті від інших місіонерських міст, які активніше долучалися до колоніальної економіки.
Серед фауністичних решток переважали місцеві види — олень, пекарі, ігуана. Особливим винятком став кінь, символ статусу для еліти. Це підкреслює, що громада адаптувала нові елементи вибірково, не відмовляючись від власних господарських і харчових традицій.
Дослідники вважають, що мешканці зробили свідомий вибір на користь обмеженої взаємодії з іспанськими торговельними мережами, зберігаючи контроль над релігійним життям. «Успіх у цьому контексті — це не лише багатство чи імпортовані товари. Це також підтримка власних традицій і прийняття власних рішень», наголосила Мерилін Массон.
Розкопки центральної церкви й елітних резиденцій засвідчили, що навіть у межах колоніальної архітектури мешканці зберігали духовні практики: виявлені кадильниці з опудалами, що зображали давніх богів майя. Їхнє використання тривало до самого занепаду поселення, попри францисканські заборони.
Таким чином, Хунакті демонструє, що в колоніальну добу майя застосовували стратегії стійкості, адаптації та непокори. Попри репресії, громада зберігала культурну автономію, і сьогодні її матеріальні сліди дають змогу переписати колоніальну історію з акцентом на активну позицію корінних народів.
#Археологи #знайшли #сліди #релігійних #практик #майя #церкві
Source link
