Археологи знайшли старовинний протез зі слонової кістки

Науковці розкрили деталі складного стоматологічного втручання, яке пережила французька аристократка XVII століття Анна д’Алегре, аби зберегти соціальний статус.

У 1988 році у замку Шато де Лаваль археологи виявили її тіло в свинцевій труні — добре збережене, з непошкодженими зубами. Вже тоді було помічено ознаки зубного протезування, однак технологій для аналізу не вистачало. Через 35 років дослідники за допомогою сканування Cone Beam встановили: золотий дріт утримував її розхитані зуби, спричинені тяжким пародонтозом. «Зуби потрібно було неодноразово затягувати, що ще більше дестабілізувало сусідні», — пояснює археолог Розенн Коллетер.

Крім дроту, виявлено штучний зуб зі слонової кістки, нетиповий для епохи, коли використовували ікла бегемота. Витончене протезування було марним: «Складне лікування лише погіршило ситуацію», — констатує Коллетер. Вона також зазначає, що д’Алегре могла терпіти біль не лише фізичний: на жінок шляхетного походження тиснула соціальна вимога мати гарну посмішку. «Якщо пацієнт беззубий, його мова стає розбещеною», — писав Амбруаз Паре, придворний лікар французьких королів.

Анна д’Алегре, гугенотка, прожила складне життя: овдовіла двічі, втратила сина, переховувалась під час релігійних воєн. «Її зуби показують, що вона пережила багато стресу», — підкреслює Коллетер. Дослідження відкриває особисту історію жінки через її останки, проливаючи світло на умови життя еліти ранньомодерної Європи.