Археї Асгарда вижили замороженими понад 100 тис. років

Дослідження сибірської вічної мерзлоти показує, що деякі археї можуть зберігати життя протягом понад 100 000 років завдяки унікальним механізмам відновлення ДНК.

Карен Ллойд з Університету Південної Каліфорнії зазначає, що «час — найдивніша змінна, з якою можна працювати». Її команда пробурила керн мерзлоти на Чукотці, ізолювавши мікробів, які залишались замороженими понад 100 000 років. Осад містив рідкі пори, де мікроби опинилися в ізоляції без доступу до поживних речовин, «оточені крижаними структурами», — пояснює Ллойд.

У ході дослідження вчені реконструювали геноми, використовуючи фермент репарації ДНК. Більшість генетичних послідовностей виявилися фрагментами з мертвих клітин. Проте ДНК шести видів майже не піддалась змінам — це свідчить про їхню життєздатність навіть після 100 000 років замороження. Усі належать до філуму Promethearchaeota — так званих архей Асгарда, які є найближчими родичами еукаріот.

«Вони схожі на найнудніших Асгардів у світі», — іронізує Ллойд. – «Той факт, що вони нудні, означає, що це те, що всі вони можуть робити». Життя таких архей підтримується завдяки генам, які відновлюють білки та ДНК. «Це дозволяє їм виживати без поділу, замінюючи окремі клітинні частини», — підкреслює Ренсін Лян з Китайського університету геонаук.

За словами Стівена Д’Хондта з Університету Род-Айленда, це «справжній крок вперед у розумінні еволюційного потенціалу довгоживучих мікроорганізмів». Але він застерігає: «замороження без активності — не те саме, що активне життя в умовах мінімальної енергії». Відкриття архей Асгарда у вічній мерзлоті може пролити світло на витоки складного життя в умовах древніх глобальних заледенінь.