Міжнародний день музеїв — це свято, яке нині здобуло чималу популярність в Україні. Вперше його відзначили у 1977 році на 11-й генеральній конференції Міжнародної ради музеїв (ICOM). Проте значення цього дня виходить далеко за межі формальностей. Він не лише дарує музейним закладам додаткову можливість заявити про себе та свою діяльність для громади, а й водночас привертає увагу до важливої, але часто недооціненої роботи працівників музеїв. На жаль, це всього лиш один день у році, коли їхні зусилля офіційно відзначають, хоча їхній внесок у збереження історії заслуговує на щоденну вдячність і пошану.
Як відзначали Міжнародний день музеїв у нашому місті – дізнавались наші кореспонденти безпосередньо з музеїв.
Приватні і громадські, сучасні і класичні, просвітницькі та розважальні, обласні, міські, локальні – музеї, які розташовані в будь-якому місті, є однією з туристичних принад, інтелектуальних маркерів, місцезнаходження яких має знати містянин, щоб якнайкраще представити рідне місто в очах і серці гостя, передати всю красу та історію своїм нащадкам, зростивши їх освіченими. Чи так це у Хмельницькому? На це питання ви можете отримати відповідь не у чаті GPT, адже це джерело дає цифри у 8-10 музеїв. Більш точну цифру нарахували наші кореспонденти разом зі знаним місцевим фотографом та гештальт-терапевтом Сергієм Аніськовим (який кілька років тому вже рахував всі наявні у місті музеї і їх тоді було близько 40) – 28 фізичних і ще два віртуальних. Хоча в цей перелік можна було б включити музеї, які, на жаль, втратило наше місто, але вони назавжди в нашій пам’яті, як то Музей театру, який колись прикрашав обласний муздрамтеатр ім. М. Старицького.
Зазначимо, що за цей вікенд ми зустріли багато відвідувачів музеїв – дехто з них виявився справжнім фанатом, а хтось вперше знайшов в собі мотивацію до просвітницьких відвідин.
Цьогорічна тема Міжнародного дня музеїв була присвячена ідеї «Музеї об’єднують розділений світ». Її головною метою стало нагадування про визначну роль культурно-просвітницьких закладів у сучасному глобалізованому світі та їхній внесок у зміцнення зв’язку між людьми й культурами. Наскільки ця тема була висвітлена в заходах кількох музеїв міста – дізнавались ми, відвідавши пропоновані інституціями заходи.
Свою мандрівку розпочали з общинного центру «Тхія» при ХБФ «Хесед Бешт», де наразі розміщені три музеї – Музей єврейського побуту, Музей пам’яті та Музей історії держави Ізраїль. В межах цієї установи до відвідин громади були запропоновані у суботу учасницькі екскурсії для різного віку відвідувачів. Особливо припала містянам до душі екскурсія-майстерня «Музей мрії», яку можна було відвідати дітям разом з батьками. Поціновувачі класики пізнання історії через музейні артефакти могли відвідати персонально чи групою інтерактивну екскурсію кожної з музейних експозицій, зіркою якого був один з експонатів. Так, до прикладу, у Музеї пам’яті це була скатертина, зв’язана гачком у 1942 році в проскурівському гетто його полонянкою Ідою Мардер. Іда того ж року загинула, але перед смертю подарувала скатертину своїй подрузі та нареченій брата – Марії. Ця скатертина зберігається в музеї понад 15 років. Ця скатертина не просто річ, це предмет родинної пам’яті не тільки про події Голокосту, а про збереження традицій і культури навіть у найважчі історичні часи.
А ще бажаючі могли долучитися у неділю до пішою екскурсії залишеними часом і стихійною забудовою пам’ятками цегляної архітектури «Проскурів єврейський». В межах прогулянки будинками, які колись належали Маранцу, Гальперину, Берлянду, Ніренбергу, Шильману, відкривається цікава палітра історій рідного міста в минулому – благодійності, реформ та щирої любові до кожної зі збережених нині цеглин.
Далі в суботу в карті музейного маршруту був культурно-просвітницький день і в Хмельницькому обласному художньому музеї. Програма заходів розпочалась з кураторської екскурсії експозицією «МУЗЕЙНИЙ ФОРМАТ» від мистецтвознавиці, кураторки та заступниці директора з наукової роботи Олени Михайловської:
«Говорячи про засоби художньої виразності в образотворчому мистецтві, часто оминають той, що, направду, найпершим впадає в око, – розмір. Яким чином він впливає на сприйняття твору? Для чого митці використовують великі формати у живописі? Чи лише сюжетній картині притаманні масштабні розміри? На ці і багато інших питань дає свою артвідповідь унікальна виставка-дослідження з колекції ХОХМ до ювілейного року музею, що руйнує стереотипи про музейну збірку та дає можливість побачити твори, що експонуються вперше за 40 років. Великоформатний твір є серйозним випробуванням для живописця – як творчим, інтелектуальним, так і банально фізичним. Великі полотна мають менше шансів бути придбаними у приватну збірку, проте вимагають великих часових і матеріальних ресурсів для їх створення. Вони прагнуть публічних просторів, де б їх завдання бути побаченими якомога більшою та різноманітнішою аудиторією було виконане».
Після цікавої і сповненої нових відкриттів історії через мистецтво екскурсії можна було спробувати свою артистичні сили, обравши для себе один з двох майстер-класів: з пленерного живопису «МАЛЮЄМО МУЗЕЙ» та «СТВОРЮЄМО АВТОРСЬКИЙ ПАРФУМ» з акордом троянди, надихаючись натюрмортом з музейної колекції «Троянди» художника Юрія Луцкевича.
Пленерна майстерня розташувалася навпроти ХОХМ – для краси кадру і натхнення ошатністю колишнього першого банку Проскурова, який згодом змінив багато функціональних призначень, щоб врешті-решті стати у 1986 році обласним художнім музеєм. Акварельні і пастельні, яскраві й у приглушених відтінках – портрети художнього музею протягом кількох годин продукувалися охочою до творчості спільнотою – і професійними митцями, і натхненними аматорами. А от які омажі ХОХМ стануть частиною його колекції – дізнаємось вже згодом.
Майстерня від відомої на всю Україну парфумерки Софії Дольної стала дійсно захоплюючою увагу, формуючою пречудовий настрій і потужно-освітньою подією свята музеїв. Так, до прикладу, ви знали, що в світі існує понад 300 000 культурних сортів троянд? А у парфумерії почасти використовують всього два види: Даманську і Сентифолію. Про це і ще безмежжя фактів і цікавинок про сучасну парфумерію, її секрети й особливості під час унікальної майстерні розповіла пані Софії, принагідно навчаючи, як створити свій аромат, за який не соромно і яким не набридне пахнути.
На сьогодні в палітрі ароматів парфумерки Дольної 450 компонентів – як і навіщо в них розбиратися теж відтепер знають учасники майстерні. За понад дві години майстер-класу його відвідувачі не тільки створювали авторські парфуми – вони пізнавали себе через ті компоненти, які додавали у парфуми. Хто б міг подумати, що преференції у парфумах можуть розповісти про людину більше за медкартку чи сповідь психолога, а це цілковита правда.
Завершенням яскравого калейдоскопу краси та мистецтва став проникливий і сповнений багатогранних позитивних емоцій концерт під назвою «Слухаємо кольори класики», представлений камерним оркестром Хмельницької обласної філармонії під керівництвом диригента Тараса Мартиника. Мелодії відомих і водночас душевно цілющих творів наповнювали артдворик ХОХМ, даруючи слухачам спокій у період емоційного напруження. Вічне і всеосяжне мистецтво музики, що звучало з імпровізованої сцени, зцілювало серця й осяювало душі, повертаючи гармонію хоч на кілька щасливих митей в ці непрості часи.
Так святкував ХОХМ, але це ще не всі музейні події. Бо вже сьогодні, 20 травня, всі охочі послухати й подискутувати про музейництво, його виклики і акценти у розвитку можуть долучитися до спеціальної публічної події ініційованої управлінням культури і туризму ХМР «МУЗЕЇ БЕЗ МЕЖ». В програмі заходу, що відбудеться у бізнес-холі «Проскурів» (ТЦ «Дитячий світ») заплановані: інтерактивна виставка «Музей поза стінами: історії Хмельницького», виступи спікерів «Три погляди на місто і музей» та дискусійна панель «Музейні стереотипи: норм чи стрьом?» за участі музеїв міста. Тож, якщо ви не встигли в ці дні долучитися до Міжнародного дня музеїв, у вас є шанс виправити це, відвідавши подію, і, звичайно, поставити у гугл-календар замітки про наступний візит до улюбленого музею.
П.С.: Щодо висвітлення теми цього року у програмі відвіданих нами музеїв, то на наше глибоке переконання, якщо вже музеї планують і проводять святкування (насичуючи програми різноманіттям подій, які шукають свого відвідувача), вони ВЖЕ роблять крок назустріч громаді. Питання до громади – а ви ходите в музей? Ні? А чому?…
Всі новини на одному каналі в Google News
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook
