Астероїд міг підсилити магнітне поле Місяця — MIT

Камені з високою магнітністю на Місяці, можливо, є наслідком короткочасного посилення його слабкого магнітного поля внаслідок удару астероїда.

Дослідження Массачусетського технологічного інституту (MIT), опубліковане в Science Advances, пропонує нове пояснення залишкового магнетизму Місяця. Автори стверджують, що поєднання слабкого внутрішнього магнітного поля і масивного удару могло призвести до утворення тимчасово посиленого поля. Під час удару утворювалася плазмова хмара — “іонізована речовина, здатна переносити електромагнітне поле”, яка обтікала Місяць і фокусувалася на його зворотній стороні.

«Більшість сильних магнітних полів… можна пояснити цим процесом», — зазначає Ісаак Наретт, головний автор. Ключовим є те, що хмара плазми взаємодіяла з існуючим слабким полем — на рівні одного мікротесли, що у 50 разів менше земного. Через компресію плазми поле на короткий час підсилювалося, залишаючи слід у навколишніх породах.

Ще одним критичним чинником був ударний ефект, подібний до сейсмічного. Сейсмічна хвиля проходила через Місяць, «розхитуючи» електрони порід у момент найвищої магнітної напруги, — пояснює команда. Після стабілізації електрони фіксувалися у напрямку нового, посиленого поля.

«Коли карти осідають… вони роблять це в новій орієнтації», — ілюструє процес Бенджамін Вайс. Цей тимчасовий процес магнетизації, спричинений подвійним впливом — динамо і удару, може пояснити аномальну магнітність каменів з далекої сторони Місяця. Докази можна отримати під час майбутніх місій до регіону південного полюса Місяця, зокрема в межах програми NASA «Артеміда».

Отже, нова гіпотеза пропонує перевірну модель походження місячного магнетизму: комбінація залишкового динамо та надзвичайного ударного впливу. «Ми стверджуємо, що це трохи те й те», — підсумовує Рона Оран.