Більшість фінансових порад у соцмережах призводять до втрат — дослідження

Згідно з дослідженням банку TSB, близько 53% людей, які бачили фінансові поради у соцмережах, довіряли контенту. 55% з усіх, хто бачив повідомлення інфлюенсерів та діяв згідно з порадами «експертів» (таких 31%), у результаті втратили гроші

Фото: freepik.com

Про це йдеться у звіті TSB.

У матеріалі зазначається, що фінансовий контент у соцмережах активно впливає на поведінку користувачів: 83% бачили поради, які не шукали, а майже половина молоді зізнається, що контент про багатство спонукав їх інвестувати чи купувати фінансові продукти. Водночас понад дві третини випадків інвестиційного шахрайства, за даними TSB, беруть початок саме з соцмереж.

У рамках посиленого контролю FCA за фінансовими інфлюенсерами, TSB опитав майже 2 000 осіб, які користуються соцмережами, щоб дослідити ризики й убезпечити своїх клієнтів.

З’ясувалося, що понад дві п’ятих (42%) молоді 16-24 років за останні 12 місяців зверталися до фінансових порад у соцмережах. У віковій групі 25-34 років — 37%, а серед тих, кому понад 55 років, лише 11%.

Довіра до порад і вчинки

Понад половина (53%) тих, хто бачив фінансові поради у соцмережах, довіряли цьому контенту. Найбільше довіряють 25-34-річні (70%), далі — 16-24-річні (62%) і лише трохи більше чверті людей віком понад 55 років (27%).

Понад половина (51%) або вже діяли за порадами, або планують це зробити. Найактивніші — 25-34-річні (73%), найменш активні — старші 55 років (27%).

Найбільше занепокоєння викликає те, що 55% тих, хто діяв на основі таких порад, зазнали фінансових втрат.

Цікаве по темі: Хто з фінансових компаній утратив право працювати в Україні: найгучніші кейси останніх років

Інвестиційні «можливості»

TSB виявив, що найчастіше інвестувати були готові 25-34-річні (69%) і 16-24-річні (68%). Серед людей віком понад 55 років — лише 18%.

Однак понад 42% визнали, що не знають, як перевірити достовірність або компетентність авторів такого контенту.

За внутрішніми даними TSB, понад дві третини (67%) випадків інвестиційного шахрайства з push-платежами виникають через соцмережі. Це становить 71% усіх втрат від інвестиційного шахрайства, при середній сумі збитку £3 706 на випадок.

Найчастіше шахрайства починалися у Facebook (36%), далі йдуть TikTok (17%), Telegram (17%), Instagram (14%) і WhatsApp (14%). Проте найбільших фінансових втрат завдавали саме Facebook (36%) і WhatsApp (35%).

Читайте також: Як криптотрейдери використовують ШІ: огляд можливостей, ризиків та сервісів

Вплив на сприйняття фінансів

Опитування також показало: понад дві п’ятих респондентів (43%) почувалися гірше щодо власних фінансів після перегляду контенту про багатство у соцмережах. Найсильніше це вплинуло на 16-24-річних (67%), потім — на 25-34-річних (61%). Серед тих, кому понад 55 років, лише 22% відчули негативний вплив.

Понад половина (53%) людей віком 25-34 років відчули спонукання придбати фінансовий продукт або інвестувати, побачивши відповідний контент; серед молоді 16-24 років — майже половина (49%). У старшій віковій категорії (55+) — лише 13% відчули потребу змінити поведінку.

Суріна Сомал, директорка роздрібного банкінгу в TSB, заявила:

«Хоча у соцмережах можна знайти корисні фінансові поради, там також багато хибної інформації та нерегульованих інвестицій, які можуть підірвати ваші фінанси. Добре, що люди шукають фінансові знання, але важливо спершу перевіряти достовірність порад — аби приймати безпечні та зважені фінансові рішення».

Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:

Як уряд змінює правила фінансового контролю: що важливо знати українцям

Регулювання крипти у Європі: перехід на MICA, падіння USDT та нові вимоги до компаній

Тренди Money20/20 Europe 2025: майбутнє платіжних технологій в умовах глобальних викликів