Чому денисовці досі не мають офіційної назви виду

Денисовці — загадкова й вимерла група людей, що мешкала в Азії, досі не отримали офіційної назви виду через недостатність морфологічних даних та складні правила наукової таксономії.

Вперше про денисовців стало відомо у 2010 році, коли в Денисовій печері в Алтайських горах було знайдено уламок кістки пальця. Генетичний аналіз продемонстрував, що ДНК належала не сучасній людині та не неандертальцю, а окремій гілці роду Homo. Як пояснює Майкл Маршалл, «їх ДНК настільки відрізняється від ДНК неандертальців, як ДНК неандертальців відрізняється від нашої».

Археологічний слід денисовців

Сьогодні відомо, що денисовці мешкали на великій території Східної Азії протягом сотень тисяч років. Генетичні маркери денисовців присутні у сучасних жителів Південно-Східної Азії та Меланезії, що вказує на змішування з Homo sapiens.

Поступово вдалося ідентифікувати кілька викопних решток: щелепу з Тибетського нагір’я, щелепу з Пенху поблизу Тайваню та череп з Харбіна, відомий як «Людина-дракон». Саме харбінська знахідка вперше дозволила реконструювати риси обличчя денисовця. Однак повного скелета досі немає.

Складність у тому, що велика кількість азійських скам’янілостей гомінінів може належати денисовцям, але відсутність молекулярних даних не дозволяє зробити остаточний висновок. Дослідники, зокрема команда під керівництвом Сіцзюнь Ні, порівняли десятки зразків, визначивши окрему третю гілку гомінінів, до якої віднесли денисовців.

Таксономічні лабіринти

Назва виду у біологічній класифікації повинна ґрунтуватися на офіційному описі та «типовому зразку». Крім того, діє принцип пріоритету — перше коректно опубліковане ім’я вважається основним.

У 2021 році для черепа з Харбіна було запропоновано назву Homo longi, що дає йому перевагу перед пізнішими пропозиціями. Проте інші вчені, зокрема Ву та Крістофер Бе, у 2024 році висунули альтернативу — Homo juluensis, обравши типовим зразком рештки з Сюцзяяо. Однак нові молекулярні дані показали, що харбінський череп є денисовським, тож виключення його з виду ставить під сумнів цю класифікацію.

Існували й інші пропозиції, серед них Homo denisovensis, Homo denisensis, Homo sapiens altaiensis, але жодна не отримала міжнародного визнання.

Перспективи та виклики

Можливість того, що у наукових архівах існує забуте старе ім’я для денисовців, поки що не підтверджена. Дослідники ретельно перевіряють старі публікації, адже в разі відкриття офіційно описаного зразка пріоритет назви може змінитися.

Поки що більшість науковців сходяться на думці, що Homo longi має найвищі шанси стати офіційною назвою денисовців. Проте, як зауважує Маршалл, «для мене вони завжди будуть денисовцями».