ДНК зубного каменю розкрила таємниці бронзового віку

Міжнародна команда археологів і антропологів дослідила затверділий зубний наліт з поховань бронзового віку в Таїланді.

Вчені виявили хімічні сполуки, пов’язані з горіхами бетелю — стимулятором, що «підвищує пильність і викликає ейфорію». Як пояснив доктор Піявіт Мункхам, «це найдавніший прямий біомолекулярний доказ вживання бетелю в Південно-Східній Азії».

Традиція жування бетелю в регіоні має багатовікову історію. Поєднання листя Piper betle, горіха арека та вапняної пасти утворює суміш, яка стимулює нервову систему та викликає характерне почервоніння слини. Докторка Шеннон Тушингем підкреслила: «Ми розробили спосіб зробити невидиме видимим — розкрити поведінку та звичаї, які були втрачені протягом 4000 років».

Дослідження проводили на 36 зразках зубного каменю, зібраних від шести осіб. Найбільш виразні сліди ареколіну та арекаїдину виявили в молярах одного індивіда з могили №11. Ці алкалоїди також присутні в каві, чаї та тютюні, впливаючи на серцево-судинну та нервову систему. Цікаво, що на зубах не збереглося звичних темних плям, що може свідчити про інший спосіб вживання або ретельну гігієну.

Археологи не знайшли ознак особливого статусу цієї людини, хоча поховальні намистини можуть мати символічне значення. Подальше дослідження інших поховань у Нонг Ратчават може допомогти зрозуміти, як і кому надавали подібні похоронні предмети.

Метод аналізу зубного каменю вже назвали «хімічною машиною часу». Він дозволяє виявляти культурні практики, що не залишають видимих археологічних слідів. Як зазначив Мункхам, «психоактивні, лікарські та ритуальні рослини представляють тисячоліття культурних знань, духовної практики та ідентичності спільноти». Це відкриття не лише проливає світло на давні звичаї, а й допомагає зберегти культурну спадщину, що формувала суспільства протягом тисячоліть.