Масштабне європейсько-австралійське дослідження, опубліковане в журналі The Lancet Respiratory Medicine, кардинально змінює наше розуміння того, як функція легень змінюється від дитинства до похилого віку, відкриваючи нові перспективи для діагностики та профілактики респіраторних захворювань.
Вчені з Барселонського інституту глобального здоров’я провели комплексний аналіз. Вони використали унікальну методологію “прискореного когортного дизайну”. Дослідження охопило понад 30 000 осіб віком від 4 до 82 років.
Традиційно вважалося, що функція легень стабілізується після досягнення піку. Нові дані спростовують це припущення. Виявлено, що зниження легеневої функції починається одразу після досягнення максимальних показників у молодому віці.
Науковці оцінювали два ключові параметри: об’єм форсованого видиху за одну секунду (ОФВ1) та форсовану життєву ємність легень (ФЖЄЛ). Вони використовували форсовану спірометрію для точних вимірювань.
Дві фази розвитку замість трьох
Дослідження виявило, що розвиток функції легень відбувається у дві чіткі фази. Першою є фаза швидкого зростання в дитинстві. Друга характеризується повільнішим зростанням до досягнення піку.
«Попередні моделі припускали фазу плато до 40 років, але наші дані показують, що функція легень починає знижуватися набагато раніше, ніж вважалося раніше, відразу після піку», — пояснює Джудіт Гарсія-Аймеріх, перший автор дослідження. Вона є співдиректором програми ISGlobal.
Цікаво, що піковий потенціал легень досягається в різному віці у чоловіків і жінок. У жінок ОФВ1 досягає максимуму близько 20 років. У чоловіків цей показник досягає піку приблизно у 23 роки.
Такі відкриття змінюють розуміння вікових змін дихальної системи. Вони надають новий контекст для оцінки здоров’я легень протягом усього життя.
Вплив астми та куріння
Науковці також дослідили, як різні фактори впливають на функцію легень. Вони зосередилися на персистуючій астмі та курінні. Результати виявилися несподіваними.
Люди з персистуючою астмою досягають піку ОФВ1 раніше. Їхні показники залишаються нижчими протягом усього життя. Це свідчить про довготривалий вплив захворювання на дихальну систему.
Куріння має інший характер впливу на легені. Воно асоціюється зі швидшим зниженням функції легень після 35 років. Дослідження підтверджує шкідливість тютюну для дихальної системи, особливо у другій половині життя.
Ці дані підкреслюють важливість раннього виявлення проблем з легенями. Своєчасна діагностика дозволяє запобігти розвитку хронічних респіраторних захворювань.
Практичні наслідки для охорони здоров’я
Результати дослідження мають вагоме значення для системи охорони здоров’я. Вони вказують на необхідність раннього моніторингу функції легень за допомогою спірометрії.
«Раннє виявлення низької функції легень може дозволити втручання для запобігання хронічним респіраторним захворюванням у дорослому віці», — підсумовує Роза Фанер, дослідниця з Університету Барселони та Cl?nic-IDIBAPS. Вона є останнім автором цього важливого дослідження.
Нове розуміння динаміки функції легень змінює підходи до профілактики. Особлива увага повинна приділятися дитячому та підлітковому віку. Саме в цей період формується основа дихального здоров’я.
Дослідники рекомендують регулярні спірометричні обстеження для дітей та підлітків. Це дозволить своєчасно виявляти відхилення від норми. Раннє втручання може запобігти розвитку серйозних проблем у майбутньому.
Важливим висновком є також необхідність комплексного підходу до збереження здоров’я легень. Вчені наголошують на значенні профілактики астми, боротьби з тютюнопалінням та зменшення забруднення повітря.
Результати дослідження сприятимуть розробці нових стандартів оцінки дихальної функції. Вони допоможуть створити вікові норми, що враховують природну динаміку зміни показників легень.
#Дослідження #показало #нові #фази #росту #спаду #легень
Source link
