Дослідження визначило смертельну дозу пластику для океану

Нове дослідження визначає, яка кількість пластикових відходів стає смертельною для морських тварин.

Команда проаналізувала понад 10 000 розтинів, щоб оцінити вплив різних типів пластику на живі організми. Дослідниця Ерін Мерфі наголосила: «поріг набагато нижчий, ніж ми очікували». Для морських птахів шість частинок розміром менших за горошину вже створюють 90 % ризику загибелі. Такий результат показує критичну чутливість тварин до пластикових уламків.

Моделювання включало співвідношення між масою пластику і розміром травного тракту тварин. У морських черепах найбезпечнішими виявилися м’які пластики, зокрема пакети, що легко блокують кишечник. Для морських ссавців значну загрозу становили елементи рибальського спорядження. Мерфі згадала випадок: «в одній киті було знайдено відро об’ємом близько 11 літрів». Це демонструє масштаби проблеми.

Половина досліджених тварин належала до видів, що перебувають під загрозою зникнення. Особливу небезпеку створювали гумові фрагменти та тверді пластики для птахів. Автори підкреслюють необхідність оновлення систем моніторингу та політик зменшення забруднення. Мерфі зауважила: «нам потрібно зменшити кількість пластику, який ми виробляємо». Так формулюється напрямок для природоохоронних програм.

У роботі аналізували лише гострі випадки загибелі від пошкодження шлунково-кишкового тракту. Хронічні впливи токсичних компонентів пластику не враховувалися. Це означає, що реальний ризик є ще вищим за оцінений, адже заплутування і хімічні отруєння залишаються важливими факторами. Кара Лавендер-Лоу підкреслила: «це визначний, систематичний аналіз наявних даних».

Пластикове забруднення є складною екологічною загрозою. У 2019 році до водойм потрапило близько шести мільйонів тонн відходів, і їхній вплив простежується від океанічних западин до живих тканин людини. Нові дані свідчать, що зосередженість лише на мікропластику недостатня. Великий уламковий пластик становить безпосередню смертельну небезпеку для великих морських видів, що підсилює вимогу до глобальних рішень.