Довгі посухи спричинили занепад цивілізації Інду

Нове дослідження демонструє, що багаторічні посухи стали ключовим кліматичним чинником повільного занепаду цивілізації долини Інду.

Кліматична реконструкція Вімала Мішри показала підвищення температури на 0,5 °C та зменшення опадів на 10–20 % у період 5000–3000 років тому. Моделі, побудовані за геохімічними даними сталактитів, сталагмітів та рівнів озер, виявили чотири посухи тривалістю понад 85 років. Ці посухи зачепили до 91 % території ІВК. Автори наголошують, що тривалий дефіцит води поступово змінював життєздатність міських центрів.

Порівняння археологічних карт із кліматичними моделями виявило значні зміни у виборі місць для поселень. Між 5000 і 4500 роками тому вони концентрувалися в зволожених районах. Після посилення посух населення перемістилося ближче до річки Інд, що забезпечувало стабільніший водний ресурс. Остання 113-річна посуха між 3531 і 3418 роками тому збіглася з деурбанізацією. Це підкріплює висновок, що зрушення були повільними, але масштабними.

Дослідження підкреслює, що цивілізація долини Інду була чутливою до змін у водному режимі. Її розвинена «система управління водними ресурсами» залежала від регулярних мусонних опадів. Тривалі порушення цього циклу вичерпали адаптаційні можливості суспільства. Висновки показують, що не один катаклізм, а ланцюг кліматичних стресів сприяв трансформації міст.

Результати, опубліковані в Communications Earth & Environment, уточнюють роль клімату у формуванні ранніх цивілізацій. Вони демонструють, як стійкі зміни гідрології здатні впливати на економіку, розселення і тривалість культурного розвитку.