Екотуризм на Летичівщині: новий маршрут «Сила семи джерел»

Відділ культури, туризму, національностей та релігій Летичівської селищної ради презентує новий екотуристичний маршрут, що має на меті популяризацію природної спадщини та розвиток пізнавального відпочинку на Хмельниччині. Мандрувати від джерела до джерела можна як на авто, так і пішки.

Про маршрут

«Сила семи джерел» – це подорож мальовничими локаціями Летичівщини, яка об’єднує унікальні природні багатства та стародавні традиції нашого краю. Проєкт спрямований на розвиток екологічної культури та залучення гостей до активного зеленого туризму.

Ключові аспекти подорожі:

• Зелений туризм: Повноцінний відпочинок, що дозволяє забути про метушню міст, пізнати історію краю та насолодитися екологічно чистою місцевістю.
• Символізм та традиції: Джерела здавна вважаються оберегами та символами духовного відродження. Давня легенда стверджує: скільки джерел на землі, стільки й зірок на небі — охороняючи животоки, ми не даємо згаснути зіркам.
• Гостинність: У нашому краї традиційно копали криниці при дорозі, щоб кожен подорожній міг відновити сили зі словами: «Пийте на здоров’я, нехай Бог дає вам силу».

Зупинки маршруту

Маршрут включає сім знакових локацій Хмельницького району:

1. Джерело Святого Цілителя Пантелеймона (смт Летичів).
2. Джерело «Вербова криниця» (смт Летичів).
3. «Юхимові джерела» — комплекс із трьох джерел (с. Горбасів).
4. Джерело «Графське» (с. Марківці).
5. Чудотворне джерело Святого Онуфрія (с. Головчинці).

Зупинка 1. Живе серце старого Летичева: джерело Святого Пантелеймона Цілителя

На узбіччі річки Вовк, де вода пульсує з незапам’ятних часів, розташована перша зупинка нашого маршруту — джерело Святого Пантелеймона Цілителя. Це місце — не просто вихід підземних вод, а справжній свідок історії містечка та його жителів.

Відлуння багатокультурного минулого

Колись вздовж берега річки вирувало життя густонаселеного центру Летичева, де переважно мешкала єврейська громада. Це був осередок ремесла та торгівлі:

• Поруч із джерелом працював водяний млин.
• Тут розташовувалися міська лазня, пральня та цирульня.
• Вище над дорогою височіла двоповерхова синагога та численні ремісничі будки й склади.

Історичні архіви зберігають пам’ять про події 1890 року, коли єврейська громада виборола право жити на цій вигідній території, погоджуючись на сплату великих податків місцевій владі. У ті часи купці, торговці та мешканці містечка постійно спускалися до джерела, щоб скуштувати свіжої води.

Джерело як символ незламності

Трагічні події Другої світової війни залишили глибокий слід на цій землі. Коли було знищено в’язнів Летичівського гетто та зруйновано синагогу, криницю на її території засипали. Проте саме тоді джерело на березі річки почало бити з небаченою силою. Старожили вірили: так природа закликає людей ніколи не забувати про людську трагедію.

Чому варто завітати сюди сьогодні?

Джерело Святого Пантелеймона – це локація, яка приваблює мандрівників у будь-яку пору року:

• Вода, що не замерзає: Навіть у найлютіші морози джерело продовжує напувати спраглих холодною та чистою водою.
• Цілюща сила: Вже багато десятиліть воду з цього джерела називають цілющою. Влітку тут часто можна побачити черги людей, які приїжджають, щоб оздоровитися та набрати води з собою.
• Відроджена святиня: Завдяки ініціативі митрофорного протоієрея Андрія Смакули та підтримці місцевої влади, джерело було впорядковане.
• Освячення: 9 серпня 2019 року, у день вшанування Святого Пантелеймона Цілителя, відбулося урочисте освячення джерела, яке офіційно закріпило його назву.

Сьогодні це місце ідеально підходить для тих, хто шукає спокою, хоче доторкнутися до історії та відчути на собі силу природних багатств Летичівщини.

Зупинка 2. «Вербова криниця»: жива вода під тінню віковічного дерева

На мальовничій околиці Летичева, там, де берег Південного Бугу зустрічається з тихим пагорбом, пульсує джерело, оповите легендами та вдячністю поколінь — «Вербова криниця». Свою поетичну назву воно отримало завдяки могутній старій вербі, що розправила свої віти поруч, немов оберігаючи цей природний скарб від спеки та сторонніх очей.

Рятівна сила у часи випробувань

Це джерело відоме з давніх-давен не лише своєю свіжістю, а й справжньою цілющою силою. Історична пам’ять краю зберігає свідчення про те, як «Вербова криниця» неодноразово ставала єдиним порятунком для місцевих жителів:

• У давнину, під час тривалих ворожих облог, коли доступ до річки був заблокований або річкову воду пити було неможливо, джерело забезпечувало людей необхідною вологою.
• Саме ця криниця дарувала життя та сили захисникам міста у найважчі часи.

Смак, що пройшов крізь віки

Минули сторіччя, але «Вербова криниця» не втратила своєї сили. Сьогодні вона залишається важливою зупинкою для кожного мандрівника:

• Джерело й досі напуває перехожих прохолодною, прозорою та неймовірно смачною водою.
• Земля навколо нього продовжує зберігати віковічні таємниці, чекаючи на тих, хто вміє слухати природу.

Зупиніться тут на мить, щоб відчути спокій річкового берега та скуштувати воду, яка пам’ятає історію незламного Летичева.

Глава 3. Юхимові криниці: спадщина цілителя із села Горбасів

Третя зупинка маршруту розташована майже у центрі села Горбасів, що на лівому березі Південного Бугу. Тут знаходяться одразу три джерела, найвідоміше з яких має назву «Юхимова криниця».

Історія та легенди

Назва джерела пов’язана з місцевим жителем Юхимом, якого за здібності до лікування називали Цілителем. За переказами, саме на місці нинішнього джерела колись стояла його хата. Після того, як чоловік пішов із життя, а його дім був зруйнований, із землі почало бити джерело.

Традиції та обряди

Місцеві жителі здавна наділяли воду з цих джерел особливими властивостями та дотримувалися певних звичаїв:

• Чистий четвер: вважається, що вода, взята з Юхимової криниці до сходу сонця, має найбільшу оздоровчу силу.
• Дівочі обряди: сільські дівчата вмивалися джерельною водою, просячи у долі міцного здоров’я та щастя.
• Обряд виклику дощу: у часи сильної посухи вдови села збиралися біля джерел, чистили їх та молилися про дощ.

Сьогодні ці три джерела залишаються важливою частиною життя громади, а люди продовжують вірити у силу їхньої води.

Глава 4. Графське джерело: аристократичний затишок у Марківцях

Четверта зупинка нашого екомаршруту розташована у селі Марківці. Це джерело має дві назви: офіційну — «Графське» та народну — джерело біля «звіринця».

Спадщина графа Маркова

Історія цієї локації сягає часів, коли навколишні землі перейшли у власність графа Маркова. Разом із приїздом кріпаків тут розпочалося велике будівництво: звели гуральню, конюшню, ферму та розкішний маєток.

Проте джерело було не просто господарським об’єктом, а місцем для вишуканого відпочинку:

• Панська дорога: аби графська карета могла з комфортом дістатися води, від маєтку до джерела проклали дорогу, мощену бруківкою.
• Приватний зоопарк: поруч із джерелом граф облаштував звіринець із дикими тваринами, якими гості та господарі милувалися під час споглядання природи.
• Гастрономічний вибір: попри те, що безпосередньо у маєтку був власний колодязь, графська родина віддавала перевагу саме джерельній воді для приготування їжі.

Локація сьогодні

Сьогодні від колишньої розкоші залишилися здебільшого перекази старожилів, проте саме джерело не втратило своєї популярності. Місцеві жителі й нині активно використовують його воду, вважаючи її цілющою.

Це затишна локація, де можна насолодитися навколишньою природою та скуштувати воду, яку колись подавали до графського столу.

Глава 5. Чудотворне джерело Святого Онуфрія: «срібна» вода села Головчинці

П’ята зупинка маршруту веде до села Головчинці, де розташоване одне з найбільш шанованих джерел краю — чудотворне джерело Святого Онуфрія.

Пророцтво та легенда

Виникнення джерела пов’язують із давнім переказом про ченця-пустельника. Під час молитви йому з’явився святий Онуфрій із пророцтвом: на цьому місці проб’ється вода, що подарує людям Боже благословення. З того часу люди приходять сюди в надії на порятунок від хвороб та недуг.

«Жива» вода з іонами срібла

Воду, яка тече з джерела невеликою цівкою, у народі називають «живою» або «срібною». Унікальність її властивостей пояснюють двома факторами:

• Природний склад: вважається, що саме іони срібла, які є у воді, наділяють її цілющими властивостями.
• Духовний аспект: місцеві жителі вірять, що заступництво Святого Онуфрія робить цю воду унікальною.

Традиції та інфраструктура

Сьогодні локація повністю облаштована для відвідувачів та вірян:

• Каплиця: збудована безпосередньо біля джерела.
• Купальні: для гостей діють дві купальні — одна літня та відкрита, а інша закрита, де можна зануритися в цілющу воду навіть у холод.
• Головна подія: щороку 25 червня, у день Преподобного Онуфрія, до джерела приїжджають сотні людей, щоб помолитися Богу, окропитися та почерпнути святої води.

Це місце духовної сили та природного оздоровлення, яке залишається важливою частиною історичної спадщини громади.

Читайте також: Магія XVIII століття в Маліївцях: легендарна «Бузкова ніч» вперше відкриє двері для гостей

Всі новини на одному каналі в Google News 
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook