“Ендьюранс” був слабшим, ніж вважали

Нові дослідження показують, що легендарний корабель Ернеста Шеклтона «Ендьюранс» був технічно слабшим, ніж вважалося раніше, і сам дослідник це усвідомлював ще до початку своєї експедиції.

Міф про найміцніший корабель

Минуло понад століття відтоді, як «Ендьюранс» затонув у крижаних водах моря Ведделла. Довгий час судно вважали найміцнішим дерев’яним кораблем у світі, здатним витримати суворість антарктичних льодів. Проте, як доводять сучасні інженерні оцінки, ця слава не відповідала дійсності. «Ендьюранс насправді був набагато слабшим за інші полярні кораблі свого часу», — пояснив Юкка Тухкурі з Університету Аалто, член експедиції Endurance22, яка виявила уламки судна у 2022 році.

Тухкурі порівняв конструкційні характеристики «Ендьюранс» із тогочасними полярними човнами й дійшов висновку, що деякі інші кораблі могли витримувати тиск льоду в 1,7–2,7 раза більший. Основна причина — форма корпусу й відсутність внутрішнього підсилення, характерного для спеціально спроєктованих арктичних суден.

Конструкційні помилки і фатальні компроміси

На відміну від більшості полярних кораблів кінця XIX — початку XX століття, «Ендьюранс» мав високий кіль і витягнуту форму корпусу, що робило його більш вразливим до тиску льоду. Полярні судна зазвичай будували з овальними обводами, які дозволяли льоду ковзати під дно, а не ламати його з боків. Крім того, нижні палуби «Ендьюранс» не утворювали коробчастої структури, що зазвичай забезпечувала додаткову жорсткість корпусу.

Ще одним слабким місцем став надто великий двигун, який обмежував простір для нижньої палуби. У зоні машинного відділення корпус втрачав поперечне підкріплення, створюючи «конструкційне горло пляшки», де судно могло бути легко пошкоджене. Саме там, як показують історичні записи, утворилася тріщина під час тиску льоду у 1915 році.

Шеклтон і свідомий ризик

Перегляд особистого листування Ернеста Шеклтона свідчить, що він знав про конструкційні недоліки корабля. У листі до дружини дослідник писав, що його попередній корабель «Німрод» був міцнішим, але попри це він «був готовий ризикнути». За словами Тухкурі, «Шеклтон чудово розумів слабкі місця судна, проте свідомо поставив на кін усе».

Коли «Ендьюранс» застряг у льодах моря Ведделла, корабель не витримав тиску: корпус зігнувся, кіль зламався, а під ватерлінією утворився великий отвір, через який судно затонуло. Проте всі члени екіпажу вижили, використавши рятувальні шлюпки.

Героїзм проти інженерної правди

Після катастрофи народився міф про те, що «Ендьюранс» був «найміцнішим дерев’яним кораблем, коли-небудь побудованим». Ймовірно, цей образ підтримала публікація в газеті The Times, а згодом і сам Шеклтон — задля збереження духу експедиції. Тухкурі зазначає: «Ендьюранс був сильним і героїчним кораблем у поетичному сенсі. На жаль, в інженерному сенсі — ні».

Сьогодні історія «Ендьюранс» постає не лише як епопея мужності та виживання, а й як нагадування про межі людської віри в техніку. Вона свідчить, що навіть героїчна рішучість не здатна компенсувати конструкційні компроміси, закладені у самій основі корабля.