Також ворог збирає дані про українських військових
Російська пропаганда продовжує поширювати фейки щодо мобілізації. Також під інформаційною атакою цього тижня опинилися українські лікарні та АЕС.
Минулого тижня “Сайт “Є” публікував цілу підбірку дезінформації, яка стосувалась мобілізації. І ось черговий вкид.
Фейк про мобілізацію за кордоном
Російські пропагандисти взялися масово поширювати новину про те, що країни ЄС начебто депортуватимуть українців, які переховуються від мобілізації. Заявляється, що Україна нібито направила офіційне звернення до країн ЄС із проханням надати допомогу в призові на військову службу біженців, які переховуються, і що на такий заклик вже відповіли в Литві та Латвії. А один із російських «експертів» навіть розповів, як саме це відбуватиметься, — українців затримає поліція, доставить до кордону, а на кордоні на них чекатимуть представники військкомату.
Як доказ такої «готовності» ЄС депортувати українських біженців для служби в армії наводяться «дописи» політиків у Латвії та Литві, а також «звернення» від імені посольств України у цих країнах. Насправді все це — підробка, яку зловмисники розсилали з підроблених адрес до різних відомств, пише видання “Стоп фейк”.
Так, у посольстві України в Литві заявили, що не надсилали жодних запитів та листів для отримання персональних даних громадян України призовного віку. «Шахраї використовують підроблений бланк Посольства України та копію підпису Посла України в Литві Петра Бешти, щоб надати так званому “запиту” форму легітимності», – заявили в посольстві.
Також цю інформацію спростував і мер латвійського міста Лієпая Гунар Ансіньш, заявивши, що такі підроблені електронні листи з адреси [email protected]fo отримували і співробітники Лієпайського самоврядування.
«Підтверджую, що це неправдива інформація, закликаю бути пильними і не стати жертвами пропаганди!», – зазначив він. Не було жодних подібних публікацій і на сторінках у соцмережах мера Вільнюса Ремігіюса Шимашюса, від імені якого поширювався інший фейковий допис.
Фейк про лікарні
Російська пропаганда намагається просувати меседж, що ушпиталення мирних українців припиняється. Це повідомлення поширили пропагандисти в соціальних мережах та в пропагандистських ЗМІ, пише “Детектор медіа”.
У повідомленні йдеться, що, мовляв, ушпиталення українців у Києві припиняється. За словами пропагандистів, це сталося через «переповнені ліжка військовими з фронту».
Мовляв, через велику кількість поранених, місць для цивільних, які захворіли, більше немає.
Як пояснюють фахівці VoxCheck, на початку грудня Міністерство охорони здоров’я справді рекомендувало обласним військовим адміністраціям розглянути тимчасове припинення планових операцій та ушпиталення. Однак причиною стали систематичні масовані обстріли енергетичної інфраструктури з боку Росії та, відповідно, можливі загрози повного знеструмлення. Рекомендації стосуються періоду до стабілізації енергопостачання. Проте рекомендація не означає цілковитої заборони на проведення ушпиталення, а згодом можливої операції. Остаточне рішення ухвалює лікар залежно від стану пацієнта. Цей меседж спрямований на дестабілізацію настроїв українців та дискредитацію «некомпетентної» влади. Нібито на фронті «усе так погано», що цивільним не дають змоги отримати гідне лікування.
Фейк про зброю на АЕС
Російські медіа поширюють повідомлення, що нібито російська розвідка отримала підтвердження того, що ЗСУ зберігають зброю та боєзапаси, отримані від Заходу, на атомних електростанціях. Зокрема, це нібито стосується РСЗВ HIMARS і артилерійських снарядів великого калібру. Мовляв, Росія не завдаватиме ударів по атомних об’єктах, а якщо озброєння здетонують, то можна буде звинуватити у цьому Москву. Це — неправда.
Як пишуть аналітики EU vs Disinfo, Росія не надала жодних доказів, що підтверджують такі повідомлення. На думку аналітиків, мета таких повідомлень — відвернути увагу від ситуації на ЗАЕС, яку захопили російські військові.
Повідомлення російської пропаганди також спростували в МАГАТЕ. Голова агентства Рафаель Ґроссі повідомив, що МАГАТЕ встановило постійну присутність на всіх українських ядерних об’єктах. Також 24 січня експерти МАГАТЕ провели інспекцію на українських атомних електростанціях і не виявили жодного військового обладнання.
Інформація про військових в Інтернет
Освітній портал “Нота Єнота” нагадує які дані про військових не варто постити в інтернеті.
У фейсбуці все більшої популярності набирають групи з назвами: “Пошук людей під час війни”, “Зниклі безвісти.Розшук”, “Пошук людей в Україні, які зникли після 24.02.2022р.” тощо. Контент кожної з них однаковий – пости про зниклих військовослужбовців з їхніми фото та приватною інформацією.
“Люди, що втратили зв’язок зі своїми рідними чи друзями, які захищають нас на фронті, хапаються бодай за якусь можливість, щоб їх знайти чи отримати звістку. Часто організації, які займаються питаннями зниклих військових, не мають що сказати. Однак ці, здавалося б, добрі наміри можуть нести небезпеку”, – йдеться у пості фактчекерів.
Раніше “Сайт “Є” вже писав про те, що за такими групами можуть стояти російські спецслужби, які збирають особисті дані українських бранців. Наслідки цих постів можуть бути значно важчими, ніж здаються на перший погляд.
В одному з постів у своєму телеграм-каналі заступниця Міністра оборони Ганна Маляр наголосила, що будь-яка опублікована інформація щодо військових може зашкодити перемовинам щодо їх обміну, адже в полоні вони можуть перебувати як цивільні особи, або ж переховуватись на тимчасово окупованих територіях, шукаючи можливість повернутись додому.
Також такі пости приваблюють шахраїв, які намагаються нажитись на рідних військовополонених, пропонуючи фейкові послуги щодо обміну, повернення тіл та телефонних розмов. Рідні готові віддати останнє, хапаючись за соломинку надії, проте саме на цьому і наживаються шахраї.
Отже, яку інформацію про військовослужбовців не рекомендують публікувати в публічному просторі:
прізвище, ім’я, по батькові особи у поєднанні з наступними пунктами;
фото людини у військовій формі;
військова посада;
позивні українських бійців;
військові частини й місця їх дислокації;
обставини зникнення чи потрапляння військовослужбовців в полон (дата, місце, час, коли востаннє виходив на зв‘язок);
значущість особи для суспільства (особливо, якщо це відома постать);
політичні погляди людини;
відомості про склад сім’ї;
Крім того, дуже обережно потрібно тегати профілі військових, оскільки там теж може міститися приватна інформація, яка може ускладнити процес їх пошуку та звільнення з полону.
Якщо ви хочете знайти людину, яка зникла під час війни, або ж ви знаєте, що вона потрапила у полон, Міністерство оборони рекомендує звертатися до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Головного управління розвідки Міноборони України.
Ви можете звернутися до них онлайн за номерами телефону та електронною поштою:
+38 (095) 412 74 24;
+ 38 (044) 425 12 09.
[email protected]
Або ж приїхати за адресою: м. Київ, вулиця Спаська 37.
Також можна звернутися до Служби безпеки України з питань звільнення полонених, заручників та пошуку зниклих безвісти: +38 (067) 650-83-32, +38 (098) 087-36-01 (Viber, WhatsApp).
