Генетика впливає на відсутність сексуальних стосунків

Масштабне генетичне дослідження безстатевості виявило складний взаємозв’язок між біологією, соціальним середовищем та психологічними рисами, не підтверджуючи існування «гена безстатевості».

Вчені проаналізували дані понад 400 тисяч британців і 13 500 австралійців, щоб з’ясувати, чому деякі люди ніколи не мали сексуальних стосунків. Використовуючи геномний аналіз асоціацій (GWAS), команда виявила, що приблизно 15% варіації сексуальної активності пояснюється генетикою. “Жоден окремий ген не мав значного впливу, але в сукупності їх було багато”, — пояснює Карін Вервей з Амстердамського медичного центру.

Результати показали сильний генетичний зв’язок безстатевості з такими рисами, як інтелект, освіченість і вищий соціально-економічний статус. Також виявлено кореляції з інтроверсією, аутизмом та анорексією. “Водночас ми спостерігали негативну кореляцію з депресією, залежностями і СДУГ”, — зазначає Лаура Весселдейк. Це свідчить про складну мережу причинних зв’язків, які не зводяться до простої моделі психічного здоров’я.

Серед чоловіків безстатеве життя частіше зустрічалося в регіонах із меншим співвідношенням жінок і вищою нерівністю доходів. Обмежений доступ до потенційних партнерів може створювати соціальні бар’єри, незалежно від особистих бажань. Також зафіксовано зв’язок з меншою фізичною силою у чоловіків, яка оцінювалася за силою хвата та м’язовою масою рук.

Попри генетичні зв’язки, багато аспектів безстатевості пов’язані з соціальними і психологічними чинниками. Безстатеві учасники дослідження частіше почувалися самотніми, нервовими і менш щасливими. Їх рідше відвідували друзі, і вони частіше не мали людей, яким довіряли. “Ми бачимо, що відсутність сексу пов’язана з нижчим рівнем соціального благополуччя”, — підкреслюють дослідники.

Однак розрізнити причину й наслідок складно. Чи самотність призводить до безстатевості, чи навпаки — відсутність інтимного досвіду викликає самотність? У багатьох випадках може діяти третій фактор, наприклад, соціальні стереотипи, сформовані в підлітковому віці, що впливають на впевненість у дорослому житті. “Ранні асоціації з носінням окулярів та академічною успішністю формують образ «ботаніка», що ускладнює романтичне життя у юності”, — зазначають автори.

Це дослідження демонструє, що безстатевість — не патологія, а багатовимірна соціобіологічна риса. Частина людей є асексуальними, тобто не мають сексуального потягу, що є нормальною варіацією людської сексуальності. Інші — безстатеві через зовнішні обставини, і потребують підтримки, а не стигматизації.

“Мета нашої роботи — не оцінювати, а зрозуміти”, — наголошує Абдель Абделлауі. Результати можуть допомогти створити стратегії подолання бар’єрів до повноцінних соціальних зв’язків, не порушуючи права особистості. Нові дослідження із залученням більш чітких критеріїв сексуальності й бажання допоможуть ще глибше зрозуміти людську інтимність у її багатогранності.