Глибоководний видобуток може зруйнувати харчові ланцюги океану

Вчені з Гавайського університету в Маноа вперше показали, що відходи глибоководного видобутку корисних копалин можуть порушити харчові ланцюги океану в його “сутінковій зоні” — шарі води між 200 і 1500 метрами глибиною. Результати, опубліковані в журналі Nature Communications, свідчать, що осадові шлейфи, створені гірничою діяльністю, здатні розбавити запаси поживних речовин, на яких тримається життя у глибинах моря.

Ця зона є домом для незліченних видів зоопланктону й мікронектону, що становлять основу океанічної харчової мережі. Як зазначає головний автор дослідження Майкл Дауд, «відходи, що утворюються в результаті гірничодобувної діяльності, роблять воду каламутною, як замулена річка Міссісіпі, розбавляючи поживні частинки, які зазвичай споживають крихітні зоопланктони». Це призводить до зниження якості доступної їжі для тварин, які не можуть покинути цю зону.

Команда встановила, що частинки гірничих відходів містять набагато менше амінокислот, ніж природний детрит, яким харчуються мешканці середніх шарів океану. Співавторка дослідження Еріка Гетце пояснює: «Мова йде не просто про видобуток копалин на дні, а про зменшення кількості їжі для цілих спільнот у глибокому морі». Згідно з розрахунками, понад 50% зоопланктону і 60% мікронектону в зоні Кларіон–Кліппертон (CCZ) потенційно зазнають впливу від таких шлейфів.

Джеффрі Дрейзен із Школи океанографії SOEST додає: «Шлейфи від видобутку — це як скидання порожніх калорій у систему, яка сотні років функціонувала на ретельно збалансованій дієті». Він попереджає, що неправильно обрана глибина скидання відходів може завдати шкоди океанічним спільнотам від поверхні до дна. Його колега Брайан Попп наголошує: «Глибоководний видобуток ще не розпочався у промислових масштабах, тому це наш шанс прийняти обґрунтовані рішення».

Науковці закликають міжнародні органи, зокрема Міжнародний орган з морського дна, розробити чіткі екологічні стандарти до початку комерційного видобутку. Адже сутінкова зона — не лише середовище унікальних істот, таких як криль, кальмари чи сифонофори, а й важливий механізм перенесення вуглецю в глибини океану, який підтримує глобальний кліматичний баланс.

Як підсумував Дрейзен, «перш ніж почати видобуток, потрібно захистити глибини — інакше шкода може виявитися непоправною для екосистем, які ми лише починаємо розуміти».