Гормонозамісна терапія нашкодила серцю

Замісна гормональна терапія (ЗГТ), яка застосовується для полегшення симптомів менопаузи, може підвищувати ризик серцево-судинних захворювань залежно від комбінації гормонів та способу їх введення.

Менопауза характеризується зниженням продукції статевих гормонів яєчниками, що може спричиняти фізіологічний дискомфорт і погіршення якості життя. Для компенсації цього дефіциту застосовують ЗГТ, яка зазвичай включає естрогени та прогестагени – гормони, що впливають на процеси в репродуктивній та серцево-судинній системах. Проте використання гормональних препаратів викликає побоювання через їхній можливий зв’язок із підвищеним ризиком розвитку раку грудей, тромбозів та серцево-судинних захворювань.

Міжнародне дослідження, проведене медиками з Уппсальського університету (Швеція) та Університету Нового Південного Уельсу (Австралія), підтвердило ці ризики. У дослідженні, яке тривало з 2007 до 2020 року, взяли участь 919 614 жінок віком 50-58 років. Жінки не приймали ЗГТ щонайменше два роки перед початком експерименту, що дозволило отримати точніші результати. Учасниці дослідження були розподілені на кілька груп залежно від типу препаратів, таких як пероральна (всередину) або трансдермальна (через шкіру) терапія, а також тиболон – синтетичний гормональний препарат.

За два роки спостережень було зареєстровано 24 089 випадків серцево-судинних захворювань. Найбільший ризик ішемічної хвороби серця та тромбозу асоціювався із застосуванням пероральної комбінованої терапії, особливо безперервного типу. Трансдермальні методи, як-от пластирі та гелі, також продемонстрували значний вплив на ризик тромбозів. Тиболон, попри відсутність зв’язку із тромбозом, підвищував ймовірність інсультів та серцевих нападів.

Автори дослідження наголошують, що вплив ЗГТ значною мірою залежить від комбінації гормонів, їх дозування та способу введення. Наприклад, пероральні препарати естрогенів без контрацептивів виявилися пов’язаними з підвищенням ризику венозної тромбоемболії (утворення згустків крові у венах). Загалом, було розраховано, що на кожну тисячу жінок, які приймали ЗГТ протягом року, припадає приблизно сім нових випадків венозної тромбоемболії.

Дослідники також враховували соціально-демографічні фактори, як-от вік, рівень освіти та наявність супутніх захворювань (гіпертонія, діабет), які могли вплинути на результати. Це дозволило мінімізувати потенційні похибки та зосередитися саме на впливі терапії. Однак, як зазначено у публікації, ризики є суто відносними й можуть варіюватися залежно від індивідуальних особливостей пацієнток.

Таким чином, замісна гормональна терапія, хоч і допомагає полегшити симптоми менопаузи, потребує ретельного підходу до вибору препаратів. Медики рекомендують індивідуалізувати підхід до лікування, зважуючи потенційну користь та можливі ризики для серцево-судинної системи. Отримані результати вказують на необхідність проведення додаткових досліджень для розробки більш безпечних методів лікування.