Німецькі дослідники перетворюють грибний міцелій на екологічну теплоізоляцію, яка може поглинати вуглець і замінити синтетичні матеріали.
Гриби проти пластиків: новий підхід до утеплення
Проєкт Mycobuild, ініційований Інститутом циркулярної економіки біополімерів при Університеті прикладних наук Хофа, має на меті до 2026 року вивести виробництво грибних ізоляційних панелей із лабораторного рівня до промислового масштабу. Ці панелі — повністю компостовані, низькоенергетичні та вуглець-поглинаючі, тобто здатні зменшувати вуглецевий слід у будівництві.
«Грибні сітки компостуються, зберігають CO? і вимагають менше енергії для виробництва, ніж матеріали на основі викопного палива», — наголосив керівник проєкту, професор Роберт Хонке. Унікальна властивість міцелію — здатність зв’язувати матеріали у тверду структуру без клеїв чи смол, що особливо цінне для екологічного будівництва.
Солома + гриби = міцний композит
Виробництво починається з приготування рослинного субстрату, зокрема соломи, який слугує поживним середовищем. До нього додають місцеві види грибів, зокрема гливи, що швидко ростуть та утворюють щільні мережі. Через кілька днів грибкова мережа об’єднує компоненти в монолітну плиту, яку потім висушують і термічно стабілізують.
Докторка Катаріна Веллманнс пояснила: «Субстрат повинен бути поживним, але не містити надто багато цукру, інакше зростає ризик розвитку плісняви». Саме стерильність умов, контроль вологості та точна хімічна композиція є ключовими для успіху вирощування грибного матеріалу.
Матеріал проходить тестування
Дослідники проводять випробування гнучкості, вологостійкості та теплопровідності матеріалу, щоб перевірити його придатність до будівництва. Головна проблема — захист від вологи, адже саме вона сприяє розвитку небажаних мікроорганізмів. Для вирішення цієї проблеми команда інтегрувала мінеральний верхній шар, розроблений компанією Johann Bergmann GmbH & Co. KG.
«Наші тести показують, що мінеральне покриття не тільки захищає матеріал, але й підвищує його міцність», — зазначає Веллманнс. Це дозволяє поступово наближати матеріал до повної водонепроникності, що є вирішальним для масового впровадження.
Від грибниці до енергоефективного дому
Гриби, такі як гливи, медові гриби чи лисички, здатні рости без нагрівання або охолодження, що робить їх економічно привабливими. «Деякі гриби ростуть швидше, інші утворюють міцніші структури», — пояснив Веллманнс. Найкращим кандидатом виявився саме глива, що ефективно адаптується до різних умов та не потребує інтенсивного догляду.
Разом із технічними доопрацюваннями, дослідники працюють і з громадською думкою. «Деякі споживачі побоюються, що грибна ізоляція призведе до плісняви у домівках», — визнає Хонке. Але ретельне тестування і стабілізація матеріалу при високій температурі унеможливлюють таку ситуацію.
Проєкт підтримується німецькою програмою DATIpilot і має потенціал змінити майбутнє будівельної галузі. Якщо його буде реалізовано успішно, грибна ізоляція може зменшити викиди CO?, скоротити відходи і стати новим стандартом для енергоефективного, екологічного будівництва.
#Гриби #замість #пінопласту #Німці #створили #екоізоляцію
Source link
