Юлія Трімасова всі виручені від їхнього продажу кошти спрямовує на підтримку наших захисників.
Хмельничанка Юлія Трімасова створює ексклюзивні листівки й усі кошти від продажів спрямовує на допомогу збройним силам та волонтерство.
Її авторські листівки з зображенням історичних будівель Хмельницького не лише прищеплюють любов до архітектурної спадщини міста, дарують тепло рідної місцини на чужині, активно «квестують» серед молоді, спонукаючи зробити фото малюнку на фоні зображеної будівлі, а й суттєво допомагають бійцям на фронті: всі виручені від їхнього продажу кошти спрямовуються на підтримку наших захисників.
Хмельничанка Юлія Трімасова переконана: у кожного з нас у цій страшній війні свій фронт, у неї – творчий, тому мусить гідно тримати його аж до Перемоги.
Все почалося з хобі
Кілька років тому Юлія, тоді працівниця управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради, фотографуючи будівлі міста для виготовлення дизайн-коду, раптом збагнула: яка ж справжня їхня краса, історична та архітектурна цінність залишається поза увагою містян та гостей. Адже чимало споруд, зокрема у центрі міста, обклеєна величезними рекламними банерами, білбордами.
«Тоді почала звертати увагу на всі декоративні елементи фасадів будівель, які ми почасти не помічаємо, – розповідає Юлія. – Тож захотілося їх відтворити-намалювати».
Перші творчі доробки, які тоді вважала банальним хобі (адже який талановитий дизайнер не любить малювати?), вішала у своєму кабінеті. Друзі й колеги, бачачи цю красу, наполегливо радили створити серію листівок. Юлія загорілася ідеєю, адже хотілося донести: Хмельницький славний не лише речовим ринком, тут чимало архітектурної спадщини, будівель, які зберегли свою автентичність.
Замальовки історичних будівель увійшли в кілька серій листівок
«Я почала малювати, роздруковувати на принтері й роздаровувати друзям листівки, які структурувала у серії. До першої, під назвою «Хмельницький, якого ми не помічаємо», увійшов десяток відтворених на папері будівель чи їхніх окремих елементів. Другу назвала «Проскурів. Втрачене». Сюди увійшли видозмінені з часом (реконструйовані, добудовані) споруди», – пригадує Юлія.
Архітекторка зізнається, що зовсім по-іншому стала дивитися на автентичні будівлі, склавши чималий список тих, які закортілося відтворити, й виношувала мрію – видати серію ексклюзивних справжніх поштових листівок. Адже у якості оригінальних подарунків її роботи стрімко розліталися не лише Україною, а й знайшли чимало поціновувачів за кордоном. Утім…
Війна внесла свої корективи
З початком повномасштабного вторгнення бажання творити у жінки, як і у багатьох українців, зізнається, відпало. Перерва була тривкою: майже рік. А ось коли з дванадцятирічною донечкою Настею, яка займається в арт-галереї, стала розмальовувати українськими символікою й героями армійські фляги, що стрімко розбиралися на благодійних ярмарках (навіть у Польщі й Німеччині), виручені кошти від яких адресувалися нашим захисникам, збагнула: своєю творчістю вона може приносити користь.
«Я зрозуміла, що якщо я можу допомогти творчістю, то мушу це робити задля наближення Перемоги», – ділиться мисткиня.
Розмальовані українськими символікою й героями армійські фляги стрімко розкуповували на благодійних ярмарках
Нині авторські листівки Юлії Трімасової вражають не лише, так би мовити, «обличчям» – власне ексклюзивним малюнком, але й зворотною стороною. Переглянувши сотні поштових листівок, жінка змакетувала свою: на звороті не тільки короткий опис зображеної будівлі (інформацію, до слова, черпає із книги знаного історика Сергія Єсюніна), місце для написання повідомлення чи побажання, а й QR-код з посиланням на інстаграм-сторінку, де є фото власне малюнка на фоні зображеної будівлі, а також інших листівок. Ціна листівок – доволі символічна: за авторський акварельний малюнок, щільний глянцевий папір та крафтовий конверт – 15 гривень. Для того, щоб зробити замовлення, необхідно на Фейсбук-сторінці авторки обрати листівку (за її номером або адресою) та надіслати повідомлення в дірект.
А ще листівки можна придбати в Туристично-інформаційному центрі Хмельницької міської ради, що біля кінотеатру Шевченка. До слова, у цьому центрі поділили листівки на три серії відповідно до маршрутів міста: це будівлі, що розташовані на вулицях Грушевського, Проскурівській та Подільській.
«Усі кошти від продажів ітимуть на допомогу збройним силам та волонтерство, – наголошує Юлія. – Наразі я вже виручила п’ять тисяч гривень, віддам їх «Волонтерам Поділля». Планую й надалі передавати кошти чи то бійцям, чи волонтерам».
А молодь влаштовує квести-головоломки
У доробку художниці нині 33 листівки, щоправда, друкується лише 32 (вимоги поліграфії). Ще чотири малюнки подаровані, але незабаром будуть відтворені й теж підуть до друку. Серед них – Хмельницький обласний художній музей та приміщення міської ради. У планах – ще багато, адже має чималий список будівель, малюнки яких незабаром з’являться на авторських поштових листівках.
Усі кошти від продажів ітимуть на допомогу збройним силам та волонтерство, наголошує Юлія
Муза, зізнається художниця-архітекторка, річ примхлива: буває за кілька годин задумка ідеально лягає на папір, а трапляється, що й кілька спроб не вистачає.
«У нас достатньо автентичних споруд, якими маємо пишатися, – переконана обдарована хмельничанка. – А для мене мої листівки, крім усього перерахованого, – це ще й втеча від реальності, це чудовий світ, де усі щасливі і в якому ніколи не було війни. І я все частіше почала тікати у нього. А якщо моя творчість зробить щасливою хоч одну людину – я не маю права зупинятися», – ділиться сокровенним.
Відрадно, не приховує співрозмовниця, що чимало її листівок все частіше просять надіслати за кордон. Багато українців мають серед них уже свої улюблені, які дарують рідним, друзям. Нині модним серед хмельницької молоді став своєрідний квест-головоломка: презентують одне одному Юлині листівки з умовою сфотографуватися на фоні зображеної архітектурної споруди, мовляв, «вгадай, що це за будівля».
Так, купуючи ці ексклюзивні листівки, кожен бажаючий має унікальну нагоду не лише насолодитися прекрасним, доторкнутися до історії рідного міста, а й допомогти армії та наблизити таку очікувану Перемогу.
