Аналіз публікації у старій підшивці, присвяченої черговому підняттю тарифів на комунальні послуги у Хмельницькому у далекому 1995 році, можна було б відкласти на потім, коли, ймовірно, в обласному центрі комунальники таки наважаться не просто говорити про здорожчання вартості їхніх послуг, а й всерйоз почнуть активно лобіювати це питання. Однак під час війни зробити це досить важко.
Влада, яка нібито захищає населення від зайвих витрат, насправді робить йому «ведмежу послугу». Без належного фінансування про будь-яке оновлення комунальної інфраструктури говорити просто не доводиться. А отже – аварії, зокрема, на водогонах зовсім скоро стануть не ситуативною неприємністю, що дещо ускладнює життя окремих споживачів, а глобальною повсякденною проблемою цілого міста.
У Хмельницькому, наприклад, цю проблему добре відчувають на собі мешканці вулиці Зарічанської, водомережі на якій «рве» систематично та масштабно. Іноді це загрожує випадковим перехожим, яким не щастить в момент прориву опинитися в його епіцентрі. Про агресивну забудову міста та підключення тисяч нових споживачів до зношених старих водомереж говорити тут не будемо, це окрема тема.
Підняття тарифів на будь-які послуги, які отримує населення – завжди болюча тема. Чи йдеться про здорожчання комуналки, чи про підняття вартості проїзду у транспорті, чи ріст цін на продукти та товари першої потреби – люди завжди проти. Так є зараз, так було і… завжди.
1995-й був переломним – це був останній рік (принаймні, його початок), коли всі українці без винятку були мільйонерами, адже саме такими сумами в купоно-карбованцях обчислювалася зарплата. Щоправда, втіхи від того було мало, адже витрати, звісно, були співставними.
Правдами-неправдами вдалося знайти бодай якусь інформацію про зарплати 30 років тому. Щоправда, у табличці Пенсійного фонду в мільйонах купоно-карбованців вони закінчуються у 1994-му.

Однак, судячи з публікації у газеті «Проскурів» з посиланням на Постанову Кабміну №109 від 13 лютого, на початку 1995-го купоно-карбованці таки ще були в ходу. Принаймні, комунальні платежі до кінця року розраховувалися саме виходячи з цієї національної валюти.

Словом, ми спробували трохи порахувати. Припустимо, що на початку 1995 року середня зарплата однієї працездатної людини становила 5 мільйонів купоно-карбованців. Бо, починаючи з вересня 1994-го, вона вже зростала шаленими темпами – на 600, 700, 800 тисяч щомісяця відповідно. Тож від 3,5 мільйона зарплати у грудні 1994-го до 5 мільйонів у березні 1995 – не так вже й далеко.
Припустимо, що є родина з трьох осіб – двоє працездатних дорослих та дитина, які мешкають у квартирі з газовою плитою та централізованим водопостачанням, загальною площею у 54 квадратні метри. Скільки б їм довелося платити комуналки у 1995 році та яку частку доходів (з 10 умовних мільйонів зарплати) це б становило?
Що пише «Проскурів» про нові тарифи, затверджені комітетом економіки облвиконкому (міські виконкоми на той час не мали стільки повноважень, скільки мають зараз) станом на березень 1995 року?
- Квартплата за 1 м кв. загальної площі – 1 500 крб.
- Вода холодна на 1 людину – 37 800 крб.
- Вода гаряча та опалення за 1 м кв. загальної площі з опаленням в будинках з централізованим водопостачанням – 8 600 крб.
- Електроенергія за 1 кВт/год – 3 500 крб.
- Газ на 1 людину – 32 000 крб.
- Газ в будинках з колонками на 1 людину – 92 500 крб.
- Вода в будинках з колонками на 1 людину – 31 500 крб.
- Газ в будинках з титанами на 1 людину – 92 500 крб.
- Вода в будинках з титанами на 1 людину – 23 940 крб.
- Телеантена загального користування – 25 000 крб.
- Радіо – 10 000 крб.
Як бачимо, про лічильники на воду та газ в кожній квартирі тоді не йшлося, і відокремлення гарячого водопостачання від опалення не було – платежі обраховувалися з розрахунку на людину, незалежно, якого вона віку і чи користується насправді всіма наданими їй комунальниками послугами. Але, до прикладу, 3-місячне немовля, яке є повноцінним членом родини та прописаним мешканцем квартири, навряд чи користувалося водою, газом за світлом нарівні з батьками. Менше з тим, платити за все це доводилося.

Тож не дивно, що публікація у газеті «Проскурів» називалася «Жити тяжко і вмерти шкода», а починалася вона так:
Хвилюватися пізно. Найжахливіші чутки про нову квартплату вже обговорено на кухнях і в тролейбусах пережито стреси і безсилі напади люті.
І це було лише перше заплановане підняття тарифів. До кінця року їх очікувалося ще три: з 1 травня 1995 квартплата мала становити 2 600 крб за 1 кв. м, з 1 липня – 4000 крб, з 1 вересня – 6000 крб.
Очевидно, зростатимуть й інші платежі, – йдеться у публікації.
Що у нас вийшло після підрахунків? Вийшло десь приблизно 1,5 мільйона: квартплата + водопостачання (до речі водовідведення окремо теж не рахувалося) + гаряча вода і опалення (опалення, судячи з тарифу, оплачувалося протягом всього року) + електроенергія + газ + антена + радіо. Від зарплати у 10 мільйонів у нас вийшло десь 15%.
Середня пенсія, до речі, у 1995 році становила 1 156 000 купоно-карбованців. Порахувати витрати на комуналку для двох пенсіонерів можна самостійно, всі цифри є.
Намагатися провести паралелі з сучасними тарифами досить важко. Хоча б тому, що:
- • більшість споживачів комунальних послуг мають лічильники на газ та воду, а отже витрати на порядки менші
- • оплата опалення – лише в опалювальний період
- • до квартплати додалися витрати на оплату послуг з вивезення сміття, обслуговування ліфтів, домофонів.
Для чого ми оце все тут нагромадили, з цими підрахунками, зарплатами, пенсіями, тарифами, спитаєте ви? Хоча б для того, щоб нагадати, що більшість тарифів (крім електроенергії, зі зрозумілих причин) не змінювалися від початку війни. Принаймні, тарифи на воду залишилися на рівні довоєнних. Попри це, мешканці Хмельницького боргують водоканалу вже понад 80 мільйонів. При тому, що плата за водопостачання та водовідведення за лічильниками становить менше, ніж пів відсотка від двох мінімальних зарплат без податків (якщо брати той самий приклад з двома дорослими та однією дитиною в сім’ї).
Скільки всього можна було б капітально поремонтувати та замінити за ці гроші – «Хмельницькводоканал» краще скаже.
А поки що комунальне підприємство змушене вдаватися (вкотре) до таких методів, як відключення боржників. Поки що йдеться про приватні домогосподарства. Ну, бо їм набагато легше «відрізати» воду, ніж мешканцям багатоквартирних будинків, де або можна відключити воду всім, або не відключати її нікому. І щомісяця писати дописи про те, який будинок та яке підприємство у Хмельницькому скільки боргує водоканалу, сподіваючись, що у когось прокинеться совість. Але совість ніяк не прокидається, а борги накопичуються.
Мешканці Хмельницького боргують водоканалу 61 мільйон гривень. З них 8 мільйонів винні власники приватних будинків.
У Рівному розглядали такий варіант, як подача води з пониженим тиском в окремі години:
Це означатиме, що в кранах багатьох споживачів у певні години не буде напору, а в декого, хто живе на верхніх поверхах, води взагалі може не бути. На підприємстві розуміють, що такий крок досить непопулярний і створить незручності для споживачів, проте іншого виходу, з огляду на ситуацію, що склалася, не бачать.
Бо, за словами в.о. директора Рівнеоблводоканалу Андрія Грухаля, нині економічно обґрунтований тариф мав би бути 57 грн 07 коп. за «куб» водопостачання та водовідведення (разом із ПДВ) для усіх без винятку категорій. Особливо для населення, яке складає левову частку споживачів послуг.
Втім, саме для населення діючий тариф дуже далекий від реалій, бо досі залишається на довоєнному рівні (2021 року) і складає із ПДВ 32 грн 60 коп. І це при тому, що населення розраховується з Рівненським водоканалом за спожиті послуги майже повністю.

Зрештою, кажуть, Рівнеоблводоканал від такої ідеї розв’язання проблеми відмовився. Чи вдаватиметься до такого кроку Хмельницькводоканал? Сумнівно. Бо це буде, як мінімум, несправедливо щодо тих мешканців багатоповерхівок, які оплачують отримані послуги вчасно та повністю. А як максимум – накладно, якщо ображені споживачі подаватимуть на водоканал до суду. Тут треба шукати інші методи впливу на злісних боржників. От тільки які?
Дякуємо за надану можливість погортати підшивки Державному архіву Хмельницької області.
Всі новини на одному каналі в Google News
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook